У І півріччі 2024 року імпорт агропродовольчої продукції в Україну збільшився на 10 % – Богдан Духницький
За даними Державної митної служби, у січні-червні 2024 року в Україну було ввезено агропродукції на 3864 млн дол. США. Це на 336 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.
За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає близько 51 % імпортних поставок. За І півріччя 2024 року у цьому регіоні було закуплено сільгосппродукції на суму в 1956 млн дол. США.
У І півріччі 2024 року зріс експорт українських продуктів харчування до країн ЄС та Африки – Микола Пугачов
За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5 % і склав 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2024 року складає 64 %, зауважив вчений.
Що відбувається з цінами на зерно: які прогнози щодо пшениці до кінця 2024 року – коментар Світлани Черемісіної 24 каналу
Науковиця Світлана Черемісіна розповіла під час розмови з 24 Каналом, що протягом 2023 року поточна цінова ситуація на зернові культури мала вкрай негативну динаміку. Ціна ж на зерно, зокрема і на пшеницю у 2024 році продовжує рости.
Середня ціна пшениці 2 класу станом на кінець 2023 року складала 4 953 гривні за тонну, 3 класу – 4 759 гривень за тонну, що на 15 – 18 % нижче рівня 2022 року.
Кукурудза, за її словами, реалізовувалась у середньому по ціні 4 149 гривень за тонну, що майже на 37 % нижче цін 2022 року. Ячмінь втратив 60 % від ціни 2022 року і коштував 3 390 гривень за тонну. І лише ціна на овес перевищила показник 2022 року на 14 % і становила 6 113 гривень за тонну.
Що буде з цінами на молочну продукцію влітку 2024 року – коментар Івана Свиноуса 24 каналу
Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус говорить, що спека в червні-липні, яка за прогнозами метеорологів буде спостерігатися і в серпні 2024 року, негативно відображається на продуктивності корів і рівні забезпечення їх кормами. Це, на думку експерта, призводить до скорочення пропозиції на ринку молока, повідомляє 24 Канал.
В умовах нестійкого забезпечення електроенергією більшість сільськогосподарських підприємств використовують як альтернативне джерело енергії дизельні електрогенератори, що призводить до подорожчання вартості молока. При цьому спостерігається стійкий попит на молокосировину з боку переробних підприємств, – говорить Іван Свиноус.
Заморозки, град та окупанти! Що капостить українським фермерам? - коментар Олександра Шпикуляка ТСН (1+1)
Сіють і збирають врожай під обстрілами, весь час наражаються на мінну небезпеку і щоразу долають нові негаразди. День фермера відзначають в Україні 19 червня. Нині сільське господарство - одна з найбільш постраждалих галузей української економіки. 7 мільйонів гектарів угідь - під окупацією або ж непридатні для ведення господарства. Про перспективи фермерства розповів д.е.н. Олександр Шпикуляк в ефірі ТСН на телеканалі 1+1.
Як збіднілі аграрії економлять на посівній і де шукають кошти для розвитку у 2024 році - коментар Олександра Нечипоренка The Page
Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової частини, вважає, що ризик банкрутств у агросекторі залишається актуальним через нестабільність ситуації на фронті та загрозу подальших атак на портову інфраструктуру. На думку експерта, слід також враховувати вірогідні нові регуляторні обмеження, які можуть ускладнити торгівлю та вплинути на конкурентоспроможність української продукції.
«На спроможність фермерів забезпечити посівну в повному обсязі впливали логістичні проблеми та дефіцит ресурсів: постачання добрив, засобів захисту рослин, насіння окремих культур. А за оцінками FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), третина сільськогосподарських земель могла залишитися необробленою через брак трудових ресурсів, – зазначає Олександр Нечипоренко. – У багатьох аграріїв, особливо на сході країни, виникали проблеми через підвищення цін на паливо. Незважаючи на всі виклики, фермери продовжують роботу. Але в окремих випадках все ж змушені скорочувати посівні площі та обмежувати використання засобів захисту рослин і добрив».
Джерело: The Page
Якою є підтримка аграріїв з боку держави - коментар Леоніда Тулуша The Page
Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:
- «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
- «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
- «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
- гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
- компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);
Чому за кордоном український мед продають з європейським маркуванням – коментар Богдана Духницького Українському Тиждню
«Профільні спеціалісти попередньо оцінюють втрати на рівні щонайменше 25 % медоносних територій і бджолиних роїв, хоча дати точну оцінку нині дуже складно. Виробничий потенціал галузі бджільництва продовжуватиме знижуватись і надалі», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки.
В Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав’я, зібраного з квіток кількох рослин.
Переважно солодку продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС — 50,7 тисячі тонн, або 88 %. За 2023 рік експортували 55,4 тисячі тонн меду, зокрема на європейські ринки — 51,7 тисячі тонн. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.
Виїзне засідання Бюро Північного міжрегіонального наукового центру НААН
В Інституті кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України провели виїзне засідання Бюро Північного міжрегіонального наукового центру НААН.
До складу Північного МНЦ НААН входять регіональні секції Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької та Чернігівської областей. У засіданні Бюро взяли участь керівники Північного МНЦ НААН, представники обласних секцій, місцевих органів влади, науково-дослідних установ, агровиробників, громадських організацій, аграрних університетів. Захід відбувся у змішаному форматі.
Очільник Північного МНЦ НААН, віцепрезидент НААН, в.о.директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН Юрій Лупенко підкреслив науковий потенціал міжрегіональних наукових центрів НААН, їх важливу роль щодо впровадження наукових розробок у практику сільськогосподарського виробництва. Також науковець наголосив на співпраці з органами місцевої влади, визначив напрями роботи та завдання, що поставлено перед МНЦ НААН у складних умовах сьогодення.
Представниця Інституту аграрної економіки пройшли відбір на курс Jean Monnet Module щодо політики ЄС
За результатами конкурсного відбору, провідна наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», голова Ради молодих вчених к.е.н. Надія Столярчук долучилася до модуля Жана Моне (Jean Monnet Module) «Онлайн Академія UGent для українських викладачів: право та політика ЄС» (UGent ACADEMY 4UA).
Навчання розпочалося 19 травня 2024 року.
UGent ACADEMY4UA – це інноваційний курс, розроблений спеціально для українських дослідників (аспірантів і постдокторів), а також викладачів та/або тренерів, чия професійна діяльність зосереджена на законодавстві та політиці ЄС для задоволення їхніх викладацьких і методичних потреб.