Подешевшають на 15%: в Україні скоро впаде ціна на популярні продукти – коментар Інни Сало Інтернет-ресурсу "Главред"
У липні 2025 року очікується зниження ціни на овочі. Їхня вартість може впасти на 10-15%.
Про це розповіла головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інна Сало у коментарі Главреду.
Вона зазначила, що на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання і транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
"Впродовж липня 2025 року очікується здешевшання овочів – до 10% проти червневих цін. Через розширення обсягів постачання та стабільний споживчий попит дещо здешевшали окремі види салатних овочів", – розповіла вона.
Ціни злетять уже в липні – які види м'яса "вдарять" по гаманцю українців – коментар Наталії Копитець Інтернет-ресурсу "Главред"
У липні 2025 року можливе зростання роздрібних цін на основні види м’яса. Яловичина, свинина та курятина може подорожчати на 3,0%. Про це в коментарі Главреду повідомила провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталія Копитець.
За її словами, на формування цінової ситуації на внутрішньому ринку м’яса впливає низка чинників. Значну роль відіграють зміни у виробничих витратах.
"А саме: втрата поголів’я та виробництв через повномасштабну збройну агресію РФ проти України, здорожчання кормів, ветеринарних препаратів, електроенергії, засобів біобезпеки", - пояснила експертка.
Джерело: Главред
Ціни на продукти у липні – що зміниться – коментар Інни Сало Інтернет-ресурсу "Главред"
Як розповіла у коментарі Главреду головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інна Сало, на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
"Впродовж липня 2025 року очікується здешевшання овочів – до 10 % проти червневих цін. Через розширення обсягів постачання та стабільний споживчий попит дещо здешевшали окремі види салатних овочів.
Водночас подорожчали: перець болгарський жовтий – до 209,25 грн/кг (+16,5 %), помідори червоні – до 99,30 грн/кг (+16,1%), помідори сливки – до 110,40 грн/кг (+5,7%). Підвищення цін спричинило ймовірне подовження терміну отримання товарної пропозиції від нового урожаю овочів відкритого ґрунту через несприятливі погодні умови.
"З розширенням пропозиції овочів відкритого ґрунту найбільш помітно можуть знизитися ціни на капусту білокачанну, цибулю ріпчасту, картоплю та буряк, що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, впродовж липня 2025 року ціни на салатні овочі можуть знизитися порівно з нинішніми до 15%", - розповіла Інна Сало.
Джерело: Главред
Ціни на продукти у липні – що зміниться – коментар Наталії Копитець Інтернет-ресурсу "Главред"
На думку провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", к.е.н. Наталії Копитець, у липні 2025 року можуть зазнати змін роздрібні ціни на основні види м’яса – яловичину, свинину, курятину – можуть підвищитися до 3,0 %.
"На цінові коливання на внутрішньому ринку м’яса впливає низка факторів. Серед них – зміни у виробничих витратах, а саме: втрата поголів’я та виробництв через повномасштабну збройну агресію РФ проти України, здорожчання кормів, ветеринарних препаратів, електроенергії, засобів біобезпеки. Крім того, на цінову ситуацію на ринку м’яса впливають попит і пропозиція, купівельна спроможність споживачів", - зазначила експерт.
Джерело: Главред
Ціни на продукти у липні – що зміниться – коментар Світлани Черемісіної Інтернет-ресурсу "Главред"
Також триває щомісячне здорожчання продукції хлібопекарської галузі. За словами головної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Світлани Черемісіної, протягом липня 2025 року хліб може додати в ціні ще 1-2%.
"Тенденція здорожчання зерна, що зберігалась з початку року, в червні 2025 року трохи сповільнилась. За останній місяць пшениця 2 класу втратила в ціні 1,9 % (-175 грн/т) і наразі вартує в середньому 9500-9900 грн/т. Пшениця 3 класу подешевшала на 1,8 % (-165 грн/т). Ціна на неї коливається в межах 9300-9750 грн/т. Середня закупівельна ціна жита впала на 6,7 % (-695 грн/т) і становить нині в середньому 9750 грн/т. Також певного позитиву надає ситуація з пальним, яке за останній місяць ще трохи подешевшало: дизельне пальне – до 52,80 грн/л (-1,6 %), скраплений газ до 35,03 грн\л (-1,7 %), бензин в середньому подешевшав майже на 1,2%", - вважає експерт.
Джерело: Главред
Експерт назвав справжні причини здорожчання чаю та кави у світі — дешевше вже не буде – коментар Богдана Духницького онлайн-ресурсу "Комерсант український"
Світові ціни на каву, чай і какао продовжують зростати. Всередині весни минулого року вартість тони какао подолала психологічну межу у 10 тис. доларів, а чашка кави в Україні подорожчала майже на чверть. У чому причини здорожчання і чи варто готуватись до нового стрибка цін —в коментарі «Комерсант Український» розповів доктор економічних наук, провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький.
Він констатував, що останні кілька років на глобальному ринку какао, кави та чаю триває стале зростання цін. Причина — у кліматичних катастрофах, скороченні врожаю та дисбалансі між попитом і пропозицією.
«Зростання вартості чаю розпочалось влітку 2024 року, головним чином через надмірну спеку і повені в Індії. Це спричинило для країни, яка є другим в світі виробником цього виду агропродукції, зменшення виробництва на 30 % разом зі збільшенням ціни на 20 %», — пояснює експерт.
Визнання української системи сертифікації насіння олійних культур еквівалентною вимогам ЄС несе додаткові шанси та нові виклики – Олександр Захарчук
03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.
Глибоке перероблення: як агробізнес створює додаткову вартість для української економіки – інтерв'ю Володимира Россохи онлайн-ресурсу "Комерсант український"
“Не просто вирощувати, а створювати продукт із високою доданою вартістю в Україні”. Так в профільному міністерстві формулюють завдання для себе і української аграрної галузі. Як досягнення згадується те, що 95% соняшнику вже переробляється всередині країни, як недолік – те, що досі соя та ріпак експортуються як сировина.
Про українське агровиробництво та його реальну і потенційну додану вартість «Комерсант Український» розпитав головного наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктора економічних наук Володимира Россоху.
Лідери, драйвери і рекордсмени
— Для початку зведемо поточний баланс. Скільки зараз в Україні виробляється агропродукції з високою доданою вартістю?
У 2024 році частка глибоко обробленої продукції в Україні становила 20 % експортної агропродовольчої продукції.
Олексій Калівошко: Держава має сприяти доступу агровиробників до фінансових ринків
В умовах збройної агресії рф проти України та у повоєнний період для забезпечення стійкості аграрного сектора економіки та гарантування продовольчої безпеки держави має бути сформована новітня парадигма фінансової підтримки вітчизняних сільгосптоваровиробників, зазначив головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олексій Калівошко, виступаючи на XVІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України», яка відбулася 22 травня 2025 року у Києві.
Суть цієї парадигми полягає в органічному поєднанні перевірених на практиці ефективних фінансових інструментів – надання кредитів за сприянням державних банків, субсидії, гранти або пільгові кредитні умови тощо, з новими, що прийшли з новим етапом розвитку фінансових технологій, пояснив науковець, виступаючи на заході з доповіддю «Вплив війни на формування новітньої парадигми фінансової підтримки агросектора України».
Олексій Калівошко: Розвиток фінансових технологій в Україні стримує ціла низка системних чинників
Негативними факторами, що стримують розвиток фінансових технологій в Україні є ціла низка системних чинників, зазначив головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олексій Калівошко, виступаючи на Другому міжнародному фінансовому форумі «Модерні фінанси: глобальні виклики і національна безпека», який відбувся 7-11 травня 2025 року у м. Тернопіль та на курорті Буковель.
У своїй доповіді «Тенденції розвитку фінтеху в Україні», науковець наголосив, що однією з ключових перешкод є наслідки збройної агресії рф проти України, що призвело до релокаціїї частини системних підтприємств сфери за межі нашої держави.
Крім того, на заваді розвитку фінансових технологій стоять зубожіння населення, вимушена релокація його частини в Україні та за її межами, зростання фінансової та соціальної нерівності.