Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Наслідком недооцінки основних засобів виробництва в сільському господарстві є знівельовані абсолютні та відносні фінансово-економічні показники галузі, зокрема амортизаційні відрахування, собівартість, фінансовий результат та рентабельність агровиробництва, вважає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, за останні 10 років основні засоби виробництва у сільському господарстві були дооцінені лише на 43%, тоді як в інших галузях національної економіки – майже у 9 разів, зокрема, у промисловості – у 6,3 разу.

Питання переоцінки сільськогосподарського майна актуалізується в умовах постійної інфляції при досить високих темпах зростання цін на галузеві основні засоби, зауважив експерт.

За даними Державної служби статистики України, первісна (переоцінена) вартість основних засобів сільського господарства, мисливства та надання пов`язаних із ними послуг на кінець 2018 року склала 399,5 млрд грн, або 4,1% від загальної вартості основних засобів національної економіки України.

При цьому, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, реальна ринкова вартість основних засобів сільського господарства, мисливства та надання пов`язаних із ними послуг на кінець 2018 року мала б перевищувати дані Держстату майже у 2,5 разу і складати 923,6 млрд грн.

У такому випадку амортизаційні відрахування, що відображаються у собівартості сільськогосподарської продукції склали б не 28,7 млрд грн, як відображено у статистичних даних, а реальну справедливу величину, необхідну для розширеного відтворення основного капіталу, – 64,7 млрд грн (923,6 млрд грн х 0,07), пояснив Олександр Захарчук.

Наразі ж, зазначив він, із визначенням реальної ринкової вартості основних засобів складається парадоксальна ситуація. Протягом 2018 року було введено в дію нових основних засобів на 55,1 млрд грн, а вибуло – лише на 28,7 млрд грн. Адже основні засоби агровиробництва, що списуються, обліковуються в цінах їх придбання – тобто в цінах ще 10-15-20-річної давнини, а придбаваються вони вже у сьогоднішніх – більш високих – цінах.

Необ’єктивність показників Держстату і, як наслідок, інформаційної бази макроекономічного характеру, обумовлюють недостатню обґрунтованість державної регуляторної політики в частині розвитку сільського господарства. Внаслідок цього можуть прийматися необ’єктивні рішення щодо державного регулювання сільського господарства та системи його оподаткування, а також занижується фактична капіталізація сільськогосподарських підприємств, що обмежує, зокрема, їх можливості щодо залучення кредитних  та інвестиційних ресурсів, висловив занепокоєння експерт.

Виправити ситуацію можна двома шляхами: провести масову переоцінку основних засобів сільгоспвиробництва за справедливою ринковою вартістю відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики експертної оцінки або здійснити разову загальногалузеву індексацію балансової вартості основних засобів, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при збереженні існуючих трендів у молочній галузі виробництво молока в Україні продовжить зменшуватися. Якщо обсяги виробництва цього виду тваринницької продукції у 2018 році становили 10064,0 тис. т, то до 2030 року вони можуть знизитися на 12,3% – до 8830,0 тис. т, зауважила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, протягом найближчого десятиліття найбільший спад – на 31,1% – очікується у господарствах населення. Натомість сільськогосподарські підприємства наростять виробництво молока: з 2755,5 тис. т у 2018 році до 3797,6 тис. т у 2030 році, або на 37,8%.

При цьому прогнозується, що до 2030 року підприємства з поголів’ям до 500 корів збільшать виробництво молока на 11,4%, а з поголів’ям понад 500 корів – в 1,6 разу. Останні у 2030 році вироблятимуть 68,5% від обсягів у сільськогосподарських підприємствах та 30% від всього виробництва цього виду продукції в Україні, зазначила експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, поголів’я корів в Україні до 2030 року може скоротиться на 756,3 тис. голів – більш ніж на третину (-37,5%) проти показників 2018 року.

Найбільше скорочення поголів’я – на 46,7% – передбачається у господарствах населення. Більш ніж на чверть (-26,4%) зменшиться стадо і у сільгосппідприємствах з поголів’ям до 500 корів. Навіть нарощування кількості худоби (+9,1%) у великотоварних господарствах – з поголів’ям понад 500 корів – не зможе поламати загальний негативний тренд молочної галузі, зазначила Ольга Козак.

Продуктивність корів, поінформувала експерт, порівняно з 2018 роком у перспективі зросте на 40,4% в усіх групах господарств і в цілому по країні становитиме до 2030 року 7000 кг на корову в рік, у тому числі: у господарствах населення – 6083 кг, у підприємствах з поголів’ям до 500 корів – 7713 кг, з поголів’ям понад 500 корів – 9320 кг на корову в рік.

Запропонований сценарій являє собою реалістичний прогноз обсягів виробництва молока на період до 2030 року за незмінних умов функціонування й підтримки галузі, підсумувала Ольга Козак.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Подальше уповільнення інвестиційної активності в сільському господарстві, яке науковці Інституту аграрної економіки прогнозували ще наприкінці 2018 року, підтвердилося даними Державної служби статистики України за І півріччя 2019 року, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

У січні-червні 2019 року капітальні інвестиції у сільське господарство склали 23333,8 млн грн, тобто лише на 83,1% проти відповідного періоду 2018 року, поінформував експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Орендна плата за сільськогосподарські землі в Україні перевищила рівень окремих країн Європейського Союзу, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, нині середньорічна орендна плата за землі сільськогосподарського призначення в Україні для земель державної власності досягла 120 євро/га, приватної – 100-105 євро/га. При цьому вона перевищила плату за орендовані угіддя у Словаччині (50 євро/га), Латвії (57 євро/га), Естонії (58 євро/га), Хорватії (69 євро/га), Литві (99 євро/га) та Чехії (104 євро/га), а також наближається до рівня відповідного показника у Словенії (134 євро/га), Іспанії (148 євро/га), Угорщині (160 євро/га) та Швеції (160 євро/га).

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За І півріччя 2019 року середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), склала по Україні 4,4 тис. грн або 26,6% від нормативної грошової оцінки (НГО), поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвища вартість оренди одного гектара сільськогосподарських угідь державної власності зафіксована на Кіровоградщині – 8,4 тис. грн, а найнижча – 0,9 тис. грн – на Закарпатті.

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рентабельність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році зменшилась до 16,1% з рекордного за останні 25 років рівня 2017 року у 26,5%, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

При цьому виробництво м’яса великої рогатої худоби знову стало збитковим (мінус 7,7%), тоді як у 2017 році вперше з 1994 року було рентабельним на рівні 3,4%. Проте молоко, як і у 2016-2017 роках, залишилось найбільш рентабельною продукцією у тваринництві, зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-червень 2019 року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосппризначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, за один лот у середньому конкурували 4 учасники.

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Виробництво переважної більшості рослинницької продукції у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, найбільш рентабельним стало виробництво шишок хмелю (60,9%) та насіння соняшника (32,5%).

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився майже на чверть (+23%) – до 4,8 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, одночасне зростання експорту та імпорту спричинили збільшення позитивного для України сальдо до 1,9 млрд дол. США у порівнянні з І півріччям 2018 року.

Детальніше

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за 2018 рік склав 17,9%. Цей показник – найнижчий з 2014 року і на 4,5 відсоткових пункти менший, ніж у 2017 році (22,4%). При цьому торік галузь одержала рекордний (!) врожай зернових і зернобобових культур – 70,06 млн т (у 2017 році – 61,9 млн т), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державного комітету статистики України щодо фінансових результатів підприємств за видами економічної діяльності.

За його словами, 2015 року, коли галузь мала найменший за останні 5 років врожай зерна (60,1 млн т), рівень рентабельності операційної діяльності сільськогосподарських підприємств складав 41,7%.

Детальніше