Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Незважаючи на те, що у пояснювальній записці до законопроєкту № 3656 зазначається, що «розвиток економічних відносин країни у напрямі зближення з ЄС передбачає приведення норм податкового законодавства до загальноєвропейських вимог», фактично положення даного проєкту нормативно-правового акту не направлені на врахування міжнародної – у першу чергу, європейської – практики з даного питання, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» у першому читанні.

На його думку, реалізація положень законодавчої ініціативи навпаки віддалить практику справляння ПДВ в Україні від положень базової Директиви ЄС та acquis.

У разі практичної реалізації положень законопроекту № 3656, якими передбачено зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції з 20 % до 14 %, порядок справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва знову стане унікальним і не матиме європейських, а, можливо, і світових аналогів, зауважив експерт.

По-перше, згідно з положеннями Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС від 28.11.2006 «Про спільну систему ПДВ» (ч. 2 ст. 98) «знижені ставки ПДВ застосовуються лише до поставки товарів або послуг за категоріями, визначеними в Додатку III», поінформував науковець.

Даним Додатком з-поміж іншого передбачено, зазначив він, харчові продукти – тобто, товари для безпосереднього споживання людиною, а не продукти проміжного споживання, до яких відноситься необроблена с/г продукція. У тому числі, велика рогата худоба і живі свині, незбиране молоко, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, цукровий буряк тощо, про які йдеться у законопроекті, пояснив експерт.

По-друге, в ЄС, у разі запровадження зниженої ставки ПДВ на етапі виробництва товару, її дія продовжується до етапу поставки кінцевого продукту кінцевому споживачу (В to С). Саме в такий спосіб забезпечується цінова доступність певних товарів/послуг для споживачів – у нашому випадку, продуктів харчування – і саме в цьому сенс застосування зниженої ставки ПДВ, підкреслив Леонід Тулуш.

Втім, законопроєктом № 3656 понижена ставка ПДВ запроваджується лише на етапі постачання непереробленого продукту і жодним чином не впливає на зниження ціни кінцевого продукту для споживача. Адже на наступних етапах руху товару буде застосовуватись стандартна ставка, яка знівелює ефект попередньо застосовуваної пониженої ставки, пояснив науковець.

Таким чином, положення законопроєкту № 3656 фактично не відповідають положенням базової у цьому питанні Директиві Ради ЄС 2006/112/ЄС, і передбачають запровадження певного податкового експерименту, наслідки якого для кожного з учасників економічних відносин досить складно спрогнозувати, наголосив Леонід Тулуш.

Унікальний режим оподаткування запроваджується в нашій державі не вперше, нагадав експерт. Навпаки, за часів незалежності України справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва на «загальних» засадах здійснювалось лише протягом 2018-2020 років. До цього з кінця 90-х років і до 2016 року застосовувався режим ПДВ-акумуляції, у 2016 році – режим так званого «розщеплення» ПДВ, а у 2017 році – режим квазіакумуляції ПДВ.

При цьому унікальні порядки та режими справляння ПДВ були направлені на фінансову підтримку вітчизняних сільгосптоваровиробників – платників ПДВ. Причому це здійснювалось у спосіб, що не суперечив вимогам СОТ, а пізніше – acquis сommunautaire.

Нині ж унікальність режиму справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва буде зумовлена не потребами підтримки сільгосптоваровиробників чи споживачів продуктів харчування, а необхідністю формування економічних вигід для трейдерів необробленої сільгосппродукції, поставки якої оподатковуватимуться за пониженою ставкою, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1 %. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Риба та ракоподібні продовжують у значних кількостях ввозитись до України з-за кордону. За січень-червень 2020 року вартість імпорту продукції даної групи в Україну становить 295 млн дол. США. Це на 4 % більше, ніж за відповідний період 2019 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними товарними позиціями імпорту традиційно стали морожена риба (158 млн дол. США), риба свіжа або охолоджена (70 млн дол. США), рибне філе (34 млн дол. США) та різні ракоподібні (22 млн дол. США).

При цьому кількісні обсяги імпортних закупівель мороженої риби за І півріччя 2020 року скоротились проти відповідного періоду минулого року на 13 % – зі 142тис. т до 123 тис. т, тоді як решта зазначених товарних позицій демонструють зростаючу динаміку, зауважив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року Україна імпортувала тютюну та виробів з нього на суму 243 млн дол. США, що на 18 % більше, ніж за відповідний період 2019 року, повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основною товарною позицією в зарубіжних закупівлях тютюнової продукції для України є тютюнова сировина, за понад 21 тис. т якої було сплачено 115 млн дол. США. Другими за обсягами імпорту є інший тютюн та його замінники промислового виробництва. Їх за шість місяців 2020 року ввезено близько 9 тис. т на суму 112 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року найбільшими за вартістю поставок з-за кордону у структурі імпорту агропродовольчої продукції залишились плоди та горіхи – в основному, цитрусові, банани, інші екзотичні фрукти, поінформував зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Держаної митної служби України, у І півріччі 2020 року Україна закупила на зовнішніх ринках різних плодів і ягід на суму 341 млн дол. США, що на 23 % перевищило показник за відповідний період минулого року, зазначив науковець.

При цьому, українськими компаніями було імпортовано 182 тис. т цитрусових вартістю 129 млн дол. США та 174 тис. т бананів вартістю 96 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За січень-червень 2020 року Україна експортувала плодово-ягідної продукції на суму 95 млн дол. США. Це на 18 % менше, ніж за відповідний період минулого року, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Як і раніше, понад 95 % вартості в товарній структурі нашого експорту продукції цієї групи продовжують формувати волоські горіхи (очищені та в шкаралупі), заморожені фрукти (переважно, ягоди), а також зерняткові плоди, зауважив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився на 5,1 % – до 4,6 млрд дол. США, з яких 3,0 млрд дол. США припало на експорт, а 1,6 млрд дол. США – на імпорт, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, зменшення експорту та збільшення імпорту спричинили відповідне зниження позитивного для України сальдо до 1,4 млрд дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У І півріччі 2020 року експорт продукції м’ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2 % – до 319 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, це перший негативний результат за останні п’ять років. Починаючи з 2015 року, завдяки наполегливій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на багатьох ринках збуту після втрати російського, зберігалася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів. Запровадження карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусу COVID-19, негативно вплинуло на експорт цього виду агропродукції.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За січень-червень 2020 року Україна експортувала олійних культур на 326 млн дол. США. Це майже удвічі менше (-47,4 %) показників за відповідний період минулого року у 619 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Основним експортним товаром цієї групи залишається соя, якої у I півріччі 2020 року продано за кордон понад 0,8 млн т на суму 289 млн дол. США – 89% експорту олійних. Вартість експорту 18 тис. т ріпаку становить 7 млн дол. США, а 33 тис. т насіння соняшнику –  близько 14 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Після найбільшого в історії нашої держави урожаю минулого року за підсумками 2019/20 маркетингового року Україна черговий раз оновила рекорд експорту зернових, здійснивши поставки у 57,2 млн т зернових, зернобобових і борошна на світовий ринок. З них зарубіжні продажі кукурудзи становили 30,3 млн т, пшениці – 20,5 млн т, ячменю – 5,1 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат на 13,5 % перевищив рекордні показники 2018/2019 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 50,4 млн т вітчизняного збіжжя.

Детальніше