Прес-релізи
Роботу з повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва України слід починати вже зараз – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:
- від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки на суму 6,5 млрд дол. США (58 %);
- від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – 1,9 млрд дол. США (17 %);
- внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – 1,9 млрд дол. США (17 %);
- від іншої нанесеної шкоди – 0,9 млрд дол. США (8 %).
У розрізі видів сільськогосподарської техніки, зазначив Олександр Захарчук, найбільші втрати припадають на:
- сільськогосподарські трактори – близько 30,0 тис. одиниць;
- комбайни – 2,5 тис. одиниць;
- сівалки – 11,0 тис. одиниць;
- плуги – 8,7 тис. одиниць.
Науковці Інституту аграрної економіки визначили основні шляхи повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва, спрямовані на подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України. Серед них, зокрема:
- створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інвестицій у розвиток та відновлення виробництва вітчизняної техніки, організація спільних підприємств для виробництва інноваційної, високопродуктивної та екологічної техніки;
- спрощення ведення бізнесу та дозвільної системи, скорочення бюрократичних процедур;
- здійснення державою протекціоністської політики для обмеження імпорту неякісної техніки за демпінговими цінами через запровадження квот та підняття ставок мита;
- відновлення державних програм, спрямованих на фінансування відбудови та розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування;
- стимулювання державою нарощення обсягів виробництва міні техніки;
- залучення господарств населення та малих фермерських господарств до участі у державних цільових програмах розвитку аграрного сектору економіки;
- створення режиму найбільшого сприяння для критичного імпорту техніки через механізм зменшення податкового тиску;
- евакуація підприємств сільськогосподарського машинобудування та їх працівників із зони бойових дій, організація підготовки нових фахівців.
Реалізація низки заходів, спрямованих на виконання визначених завдань, сприятиме ефективному функціонуванню і розвитку сільгосппідприємств, а отже й зростанню результативності галузі й зміцненню продовольчої безпеки країни, підсумував Олександр Захарчук.
###
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.
Контактна особа:
Лариса Басанська, | Тел.: +38 044 257 94 91 |
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку | Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду |
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» | Веб-сайт: http://iae.org.ua/ |
Власне виробництво міні-техніки має стати перспективним напрямком розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
До початку збройної агресії рф проти нашої держави ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою – вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції, фінансового стану господарства, якості, тощо. У 2024 році порівняно з довоєнними роками і в агропідприємствах, і в господарствах населення, через окупацію та знищення техніки, зниження прибутковості, скорочення обігових коштів відбулося помітне зменшення придбання сільськогосподарських машин, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, у 2024 році проти 2021 року суттєво скоротилася забезпеченість сільгосппідприємств тракторами (-22,4 %), комбайнами зерно-, кукурудзо- та кормозбиральними (-13,5 %), плугів (-12,0 %), сівалок (-16,4 %) та культиваторів (-4,6 %).
Крім того, зауважив Олександр Захарчук, за останні 10-15 років значно скоротилося виробництво вітчизняної сільськогосподарської техніки, зокрема, виготовлення тракторів за цей час зменшилося у 18,0 разів, плугів – у 11,1 разу, культиваторів – у 7,8 разу, сівалок – у 5,7 разу, а косарок тракторних – у 17 разів.
Як наслідок, зазначив він, частка продажу вітчизняної техніки в загальному обсязі торгівлі сільськогосподарською технікою скоротилася з 52,3 % у 2012 році до 20,5 % у 2023 році.
На тлі глибокої кризи галузі агромашинобудування України, якості та технологічності продукції вітчизняного виробництва, а також зниження рівня попиту на неї постійно відбувається зростання імпорту сільгосптехніки. Це свідчить про подальше посилення залежності матеріально-технічного забезпечення агропромислового виробництва в Україні від іноземної техніки, наголосив Олександр Захарчук.
І хоча з початком збройної агресії рф проти України його обсяги закупівель сільгосптехніки з-за кордону значно скоротилися, рівень залежності сільського господарства України від імпортної техніки залишається досить високим.
У 2024 році було закуплено іноземної техніки на 988,7 млн дол. США. Це на 30,0 % менше, ніж у мирному 2021 році. Торік українські аграрії придбали тракторів майже на 404,2 млн дол/ США, комбайнів зернозбиральних – на 159,2 млн дол. США, посівної техніки – на 122,7 млн дол. США.
За нинішніх умов стратегічним чинником, з точки зору впливу на матеріально-технічне забезпечення аграрних підприємств та розвитку сільськогосподарського машинобудування, є Програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, підкреслив Олександр Захарчук.
Після дворічної перерви протягом 2022-2023 років програма знову була відновлена, а передбачений бюджетом обсяг її фінансування складав 1 млрд грн. За 2024 рік у рамках реалізації програми агротоваровиробники придбали 297 тракторів, а ткаож майже 3 тисячі посівної та ґрунтообробної техніки на суму понад 4,2 млрд грн.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, власне виробництво міні-техніки, зокрема, тракторів та мотоблоків для обробітку невеликих площ господарствами населення та малими фермерськими господарствами має стати перспективним напрямком розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування та скласти ефективну конкуренцію дешевій продукції з Китаю, підсумував Олександр Захарчук.
###
Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.
Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.
Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.
Контактна особа:
Лариса Басанська, | Тел.: +38 044 257 94 91 |
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку | Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду |
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» | Веб-сайт: http://iae.org.ua/ |
Проблеми матеріально-технічного та інвестиційного забезпечення сільгосппідприємств поглибилися внаслідок збройної агресії рф проти України – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.
Великодній кошик у 2025 році коштуватиме 1663 грн – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2025 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1663,26 грн, тобто на 17,0 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1422,05 грн.
У 2025 році існуючі тенденції щодо експорту та імпорту насіння сільськогосподарських культур зберігатимуться – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20,0 млн дол. США до 122,0 млн дол. США.
У 2024 році основними постачальниками насіння в Україну були країни ЄС та США – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
У 2024 році Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму у 381,3 млн дол. США. При цьому переважну більшість поставок – 52,5 % – здійснили торік країни – члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад 200 млн дол. США. Частка Сполучених Штатів Америки склала 19,0 %, а обсяги імпорту з цієї країни становили 72,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
У 2024 році левову частку – 95,8 % – в імпорті до України насіння зернових культур склала гібридна кукурудза – 7,6 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 0,7 тис. т, ячменю – 0,3 тис. т., жита – 42 т та сорго – 32 т. Основними продавцями до нашої країни насіння зернових колосових культур високих категорій – добазового та базового насіння – стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.
У 2024 році імпорт насіння зріс через здорожчання поставок цукрових буряків та овочів – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Загальний імпорт насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів у 2024 році склав 381,3 млн дол. США, на 3,2 % перевищивши показники 2023 року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук
За його словами, торік Україна імпортувала 8,6 тис. т насіння зернових та 22,2 тис. т олійних культур на загальну суму 302,3 млн дол. США. Порівняно з 2023 роком обсяги закупівель зазначеного насіння з-за кордону зменшилися у вартісному виразі на 3,8 %, проте вони майже у 2,5 рази перевищують торішні обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 122,6 млн дол. США. Також за кордоном закупили насіння цукрових буряків на суму 50,1 млн дол. США та насіння овочів на суму майже 28,9 млн дол. США.
Експорт насіння зернових та олійних культур з України у 2024 році має проєвропейський вектор – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Характерною рисою 2024 року став той факт, що країни Європейського Союзу закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
За його словами, поставки до цього регіону 2024 року зросли порівняно з довоєнним 2021 роком більш ніж у 30 разів і сягнули рекордного показника у 115,0 млн дол. США. Цей результат склав 93,8 % від загальної суми експортованого торік вітчизняного насіння у 122,6 млн дол. США, поінформував Олександр Захарчук.
У 2025 році прогнозується зростання виробництва валової продукції тваринництва на 1,5 % – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році виробництво продукції тваринництва зросте проти попереднього року на 1,5 % – до 216,6 млрд грн,у постійних цінах 2021 року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2025 році (лютий 2025 року)».
За його словами, 2025 року прогнозується збільшення проти торішніх показників обсягів продукції вирощування худоби і птиці – на 3,1 %, зокрема, за рахунок зростання обсягів продукції вирощування свиней та птиці.
У 2024 році експорт виробленого в Україні насіння зернових та олійних культур склав 122,6 млн дол. США – Інститут аграрної економіки
Скачати прес-реліз
Національне насінництво за рахунок гібридного насіння національної та іноземної селекції, виробленого в Україні, продовжує нарощувати експорт насіння зернових та олійних культур. За 2024 рік його обсяг становив 122,6 млн дол. США, перевищивши показник попереднього року у 119,5 млн дол. США на 2,6 %, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, яка займає у ньому 96,5 %.
Сторінка 1 з 65
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>