Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У 2024 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом становила майже 17,0 млрд дол. США. Це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, який на 3 % перевищив попередній рекорд 2022 року у 16,5 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо становило близько 9,0 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, головними європейськими партнерами для України минулого року були Іспанія, Польща, Нідерланди, Німеччина, Італія, Румунія, Франція та Бельгія.

Ці країни утворюють 80 % сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн – членів ЄС на суму близько 4006 млн дол. США. Це майже на 9 % більше, ніж 2023 року.

В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС, зазначив Микола Пугачов, поки що відсутня така ж виражена структура, як в експорті. При цьому виділяються кілька груп товарів.

У 2024 році Україна найбільше – 484 млн дол. США – витратила на закупівлю в ЄС різних напоїв. Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів імпортували на 405 млн дол. США, тютюнових виробів – на 385 млн дол. США, продуктів для годівлі тварин, залишків та відходів – на 356 млн дол. США, какао та шоколадних виробів – на 289 млн дол. США.

Помітну частку (7 %) у вітчизняному імпорті з ЄС 2024 року знову зайняли молокопродукти. Торік їх завезли з-за кордону на 8 % більше, ніж 2023 року, – на суму 277 млн дол. США. При цьому визначальним товаром в імпорті цієї групи виявились різні сири, яких минулого року закупили на 225 млн дол. США, поінформував науковець.

Обсяги поставок на український ринок готових продуктів з зерна склали 258 млн дол. США.

Загалом вказані групи продуктів зайняли 61 % у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу.

Євросоюз продовжує утримувати позицію основного постачальника агропродовольчої продукції в Україну, стабільно забезпечуючи потреби нашого внутрішнього ринку різноманітною товарною номенклатурою, що виробляється, накопичується й поширюється країнами-членами даного інтеграційного формування, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у 2024 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,82 млрд дол. США. Це на 9,7 % більше, ніж у 2023 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 7,13 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Характерною рисою 2024 року став початок відновлення Україною обсягів поставок сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок. Вперше в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави вітчизняним аграріям вдалося збільшити обсяги експорту продовольчої продукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2024 року, знову зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 104 тис. т, який майже на 20 % перевищив рекорд 2023 року у 87 тис. т. Крім того, оновився рекорд закордонних продажів цукру – 750 тис. т.

Детальніше

Скачати прес-реліз

2024 року частка агропродовольчої продукції склала 60 % в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2023 року у 62 %, він є другим за величиною за часи незалежності нашої держави, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою 2024 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало синхронне збільшення обсягів як експорту, так і імпорту агропродовольчої продукції.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Харчова промисловість України навіть у складних умовах, спричинених повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави, продовжує займати значне місце у товарній структурі зовнішньої торгівлі України, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, у 2023 році із усього обсягу експортованих товарів частка:

Детальніше

Скачати прес-реліз

В Україні, яка має великий потенціал щодо виробництва сільськогосподарської продукції, сформувалася досить потужна і багатовекторна сфера її переробки. Вона представлена насамперед потужностями харчової промисловості, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, динаміка та обсяги виробництва у сфері переробки завжди формувалися залежно від стану та потреб економіки країни. Навіть у кризові роки показники діяльності харчової промисловості здебільшого були більш стійкими до впливу негативних змін порівняно з показниками вітчизняної промисловості в цілому.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Україна, яка є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки у глобальному масштабі, несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН), яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2024 році українці вже третій рік поспіль будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2024 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні –  обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1365 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Головні страви на різдвяному столі – це кутя та узвар.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, значна частина виробничих потужностей підприємств галузі знищена, пошкоджена, опинилася під окупацією або знаходиться у зоні бойових дій.

Ситуація погіршується через шкідливу дію суто економічних чинників, серед яких інфляційні процеси, порушення логістичних зв’язків та співпраці з постачальниками, зростання цін на енергетичні ресурси, проблеми забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами тощо.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи зміст фінального Звіту, представленого на розгляд Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн групою «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» 4 вересня 2024 року.

До складу групи розробників Звіту увійшли 29 учасників, які представляють ключові заінтересовані сторони європейського діалогу – агропродовольчі сектори, громадянське суспільство, сільські громади та наукові кола.

Звіт став відповіддю на виклики, з якими зіткнулося сільське господарство ЄС у попередньому циклі, та які вилилися в подекуди запеклі протести фермерів по всій Європі. Ситуація складалася таким чином, що виникали та поглиблювались суперечності різних заінтересованих сторін, коли в протиріччя входили виробництво продовольства та піклування про природні ресурси. Зокрема, як взаємовиключні дихотомії, сприймалися зникнення ферм та збереження біологічних видів, криза доходів та поширення біорізноманіття, продуктивність виробництва та шкода природі.

Детальніше