Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За підсумками 2017 року частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України перевищила 41%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики України, експорт сільгосппродукції у 2017 році склав близько 18 млрд дол. США. Це на 16,3% більше, ніж у 2016 році, коли вітчизняні аграрії вивезли на ринки країн світу продукції на 15,4 млрд дол. США, зазначив науковець.

За його словами, таких обсягів зарубіжних поставок вітчизняної агропродукції Україна досягла вдруге за часів своєї незалежності, повторивши експортний рекорд 2012 року у 17,9 млрд дол. США.

Географічна структура українського експорту залишається незмінною вже кілька років поспіль. Близько 97% вартості поставок припадало у 2017 році на чотири основні регіони – країни Європейського Союзу, Азії, Африки та СНД.

Характерною ознакою 2017 року стало зростання вартісних обсягів експорту вітчизняного агропродовольства по всіх регіонах, зазначив експерт.

У 2017 році Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до 7,7 млрд дол. США. Частка азійських країн склала торік 42,8% від загального експорту української сільгосппродукції.

Найбільше – на 1,6 млрд дол. США – збільшився експорт українського агропродовольства до країн – членів ЄС. Його обсяги у вартісному вимірі сягнули рекордної позначки у 5,8 млрд дол. США. При цьому частка країн – членів ЄС у вітчизняному експорті збільшилася з 27,1% у 2016 році до 32,2% торік, зауважив Микола Пугачов.

Країни Африки 2016 року збільшили обсяги імпорту української агропродовольчої продукції до 2,5 млрд дол. США (13,9% від загального експорту української сільгосппродукції).

Зниження вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД, яке тривало протягом останніх років, припинилося. Вартісні обсяги поставок сільськогосподарської продукції до країн цього регіону збільшилися 2017 року до 1,4 млрд дол. США проти 1,2 млрд дол. США 2016 року.

Індія, яка 2015 року поступилася першим місцем за обсягами закупівель продукції вітчизняних сільгосптоваровиробників Китаю, 2016 року повернула собі лідерство у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції і утримує його другий рік поспіль. Вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до цієї країни збільшилися майже на чверть – на 23,7% – проти показників 2016 року і склали минулого року 1954 млн дол. США. При цьому частка Індії у вітчизняному експорті агропродовольства збільшилася з 10,2% у 2016 році до 10,9% торік.

Хоча склад топ-10 імпортерів вітчизняної сільгосппродукції зберігся з 2016 року, розстановка сил зазнала помітних змін внаслідок того, що деякі країни значно збільшили обсяги імпорту української сільгосппродукції, зазначив Микола Пугачов.

Нідерланди, які 2016 року посідали п’яте місце у рейтингу, торік збільшили обсяги закупівель українського агропродовольства в 1,8 разу – до 1279,3 млн дол. США – і посіли друге місце з часткою 7,1% від загального експорту української сільгосппродукції.

За результатами 2017 року Єгипет із часткою 7% опустився з другої на третю сходинку рейтингу основних імпортерів вітчизняної сільгосппродукції. Вартісні обсяги експорту до цієї країни склали минулого року 1258 млн дол. США.

Іспанія, збільшивши обсяги закупок українського агропродовольства на 23,9% – до 1025 млн дол. США – і частку у загальному експорті з 5,4% у 2016 році до 5,7% торік, зберегла за собою четверте місце.

Із такою же часткою у 5,7% Китай, який імпортував торік вітчизняного агропродовольства на 1016 млн дол. США, посів п’яте місце.

Обсяги поставок до Туреччини збільшилися торік більш, ніж у півтора рази (+53%) і склали 930 млн дол. США.

Експорт української сільгосппродукції до Італії збільшився порівняно з 2016 роком на 24% і склав минулого року 776 млн дол. США.

За нею слідують Польща (612 млн дол. США), яка закупила українських харчів на 20% більше, ніж 2016 року, Іран (528 млн дол. США) та Білорусь (495 млн дол. США).

Загалом у 2017 році топ-10 країн забезпечили 55% доходів вітчизняних експортерів агропродукції, поінформував Микола Пугачов.

За його словами, помітно збільшили обсяги закупівель вітчизняної сільгосппродукції Бельгія (322 млн дол. США), Туніс (269 млн дол. США) та Молдова (223 млн дол. США), забезпечивши собі таким чином місця у топ-20 основних імпортерів української агропродовольства.

Ключовими позиціями вітчизняного експорту у 2017 році традиційно стали зернові та олійні культури, соняшникова олія та продукція харчової промисловості. Їх сумарна вартість в агропродовольчому експорті склала близько 90%, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У 2018 році валова продукція рослинництва прогнозується на рівні минулого року (+0,6%) і може становити 179,8 млрд грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, прогнозується незначне зменшення (-0,8%) обсягів виробництва зернових і зернобобових культур – до 61,7 млн т проти минулорічних 62,2 млн т.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Обсяги виробництва продукції тваринництва у 2018 році формуватимуться під впливом негативної тенденції останніх років щодо скорочення поголів’я худоби та птиці, перш за все у господарствах населення, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, валова продукція тваринництва прогнозується на рівні 68,4 млрд грн (у постійних цінах 2010 року), що на 1,1% менше, ніж торік.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Близько 70% респондентів вважають, що передумовою зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення має бути комплексне нормативно-правове урегулювання цього питання, а також встановлення спеціальних обмежень, які діятимуть в інтересах українського народу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи результати проведеного науковцями установи опитування з питань можливих моделей обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні на прес-конференції, яка відбулася в УНІАН 7 лютого 2018 року.

У разі зняття мораторію продати свої земельні паї мають намір близько 10,4% власників. А це означає, що пропозиція на ринку земель у разі його запровадження може скласти 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь, поінформувала завідувач відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У 2017 році роздрібні ціни на м’ясо зросли в середньому по Україні на 37,6%, зазначила старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, протягом минулого року найбільше подорожчала яловичина. Роздрібні ціни на неї з грудня 2016 року до грудня 2017 року виросли в середньому по Україні на 34,8-38,5%. Якщо у наприкінці 2016 року за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 68,40 грн, то у грудні 2017 року – вже 92,18 грн/кг. Роздрібні ціни на яловичину без кістки за рік зросли з 85,02 грн/кг до 117,77 грн/кг у грудні 2017 року.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, обсяги валової продукції сільського господарства у 2018 році становитимуть 248,2 млрд грн (у постійних цінах 2010 року), тобто на 0,1% перевищать показники минулого року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, валова продукція рослинництва прогнозується майже на рівні минулорічних показників (+0,6%) і може становити 179,8 млрд грн.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За попередніми даними 2017 року, у структурі споживання м’яса українцями  частка птиці залишається найбільш вагомою – 48%, майже в 1,5 разу перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину припадає 37%, на яловичину – лише 14%, на інші види м’яса – 1% м’ясного раціону, поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко.

За її словами, такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м’яса зумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення та більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною порівняно з яловичиною і свининою.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

2017 року продукція АПК зайняла трохи більше 41% у загальному експорті з України, зберігши лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною ознакою 2017 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Пропозиція на ринку більш доступного за ціною м’яса птиці зумовлює  «витіснення» цим видом тваринницької продукції інших видів м’яса у раціоні харчування українців, вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

У середині 2000-их років частка курятини була на рівні раціональних норм споживання і у загальних обсягах споживання м’яса усіх видів становила 38%. На яловичину припадало 26%, а на свинину – 34%.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 27

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>