Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У 2025 році зовнішньоторговельний оборот продукцією сільського господарства та харчової промисловості між Україною і Європейським Союзом знизився проти рекордного показника 2024 року у 17,2 млрд дол. США на 9 % і становив 15,7 млрд дол. США. Це спричинено помітним скороченням експорту вітчизняної агропродукції до країн – членів ЄС і відповідним чином відобразилось на сальдо. Воно, хоча й залишилося для нашої держави позитивним, втім, зменшилося до 5,9 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, головними європейськими партнерами в галузевій торгівлі з Україною минулого року були Польща, Італія, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Франція, Румунія та Бельгія.

Ці країни утворюють в межах 80 % сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн – членів ЄС на суму близько 4914 млн дол. США. Це майже на 15 % більше, ніж 2024 року.

В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС, зазначив Микола Пугачов, поки що відсутня така ж виражена структура, як в експорті. При цьому виділяються кілька груп товарів.

У 2025 році Україна найбільше – 514 млн дол. США – витратила на закупівлю в ЄС алкогольних і безалкогольних напоїв. Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів імпортували на 429 млн дол. США, продуктів для годівлі тварин, залишків та відходів – на 397 млн дол. США, какао та шоколадних виробів – на 394 млн дол. США, тютюнових виробів – на 384 млн дол. США.

Помітну частку (6,6 %) у вітчизняному імпорті з ЄС 2025 року знову зайняли молокопродукти. Торік їх завезли з-за кордону на 17 % більше, ніж 2024 року, – на суму 324 млн дол. США. При цьому визначальним товаром в імпорті цієї групи знову стали різні сири, яких минулого року закупили на 270 млн дол. США, поінформував науковець.

Обсяги поставок на український ринок готових продуктів з зерна склали 304 млн дол. США.

Загалом вказані групи продуктів зайняли 56 % у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 року існують всі підстави для продовження домінування країн Європейського Союзу в регіональній структурі закордонних закупівель продовольства українськими імпортерами, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у 2025 році в Україну було ввезено агропродукції на 9,12 млрд дол. США. Це на 13 % більше, ніж у 2024 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 8,08 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

У 2025 році вартість поставок з Євросоюзу збільшилася проти показників 2024 року у 4263 млн дол. США майже на 15 % і становила в підсумку 4914 млн дол. США. При цьому частка країн ЄС сьомий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 53,9 %.

Показники імпорту з інших регіонів виявились набагато меншими, зауважив науковець. Обсяги поставок продовольства з країн Азії склали 1635 млн дол. США (17,9 %), Латинської Америки – 693 млн дол. США (7,6 %), Африки – 489 млн дол. США (5,4 %). Всі вони торік також наростили продажі сільськогосподарських продуктів для потреб внутрішнього ринку України.

Починаючи з 2017 року перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну сільськогосподарських товарів на суму 1151 млн дол. США, що на 24 % більше показника 2024 року у 925 млн дол. США.

Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали:

• Німеччина (692 млн дол. США);
• Туреччина (654 млн дол. США);
• Італія (575 млн дол. США);
• Нідерланди (417 млн дол. США);
• Норвегія (338 млн дол. США);
• Франція (317 млн дол. США);
• Іспанія (314 млн дол. США);
• Китай (264 млн дол. США);
• Сполучені Штати Америки (235 млн дол. США).

Загалом на ці десять країн торік припало 54 % всього імпорту сільгосппродукції.

У структурі зарубіжних поставок до України товарів аграрного сектору традиційно домінують кілька груп продуктів:

• плоди, ягоди і горіхи (1000 млн дол. США);
• риба і морепродукти (999 млн дол. США);
• алкогольні та безалкогольні напої (870 млн дол. США);
• вироби з какао (640 млн дол. США);
• різні харчові продукти (575 млн дол. США);
• тютюнові вироби (493 млн дол. США);
• корми для тварин, відходи (476 млн дол. США),
• кава, чай та спеції (471 млн дол. США),
• овочеві культури (467 млн дол. США),
• насіння й плоди олійних культур (418 млн дол. США).

Ці продукти сформували 70 % вартості імпорту агропродукції нашою країною.

Показник імпорту продовольства в Україну 2025 року став найбільшим у грошовому виразі за часів її незалежності, зростаючи третій рік поспіль в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави. На тлі загальної тенденції збільшення цін на продовольство, особливо зважаючи на значні ризики для спеціалізованого бізнесу в Україні, вартість закордонних закупівель у 2026 році, найімовірніше, залишатиметься високою, зауважив Богдан Духницький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Характерною рисою 2025 року стало зменшення обсягів вітчизняних поставок сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок, спричинене зменшенням експорту до Європейського Союзу, переважно внаслідок частих змін умов торгівлі з сусіднім інтеграційним формуванням та відставання темпів збирання минулорічного урожаю, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.у

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2025 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна сіль, волокно та ін.) на суму 22,71 млрд дол. США. Це на 9 % менше минулорічного показника у 24,84 млрд дол. США.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2025 року головні регіональні ринки збуту українського продовольства лишилися незмінними. Втім, торік знизилась вартість експорту до Європейського Союзу та Азії, натомість вдалось наростити поставки державам Африканського континенту.

У 2025 році обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2024 року у 13,0 млрд дол. США на 17 % і склали 10,8 млрд дол. США. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала минулого року 47,6 % від усього українського агроекспорту, поінформував Микола Пугачов.

Торік Азія, яка 2022 року вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, з часткою у 30,8 % зберегла за собою друге місце. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону становили торік 7,0 млрд дол. США.

Доходи від поставок до країн Африки 2025 року перевищили показник 2024 року у 2,6 млрд дол. США на 8 % і склали 2,8 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 12,3 % від українського експорту сільгосппродукції.

В цілому ці три регіони закуповують понад 90 % аграрної продукції українського виробництва, поінформував експерт.

Виражений європейський вектор у вітчизняному експорті сільгосптоварів та продовольства продовжив домінування країн ЄС у рейтингу основних споживачів української агропродукції у світі, підкреслив Микола Пугачов.

Характерною ознакою 2025 року стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції.

Рейтинг очолила Туреччина, яка три роки поспіль посідала 3 місце у топ-10. Якщо у 2024 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1658 млн дол. США, то 2025 року збільшилася на третину (+33 %) – до 2211 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2025 року 9,7 %.

Нідерланди зберегли за собою друге місце у рейтингу. Здійснивши  закупівлі української агропродукції на суму 1696 млн дол. США, ця європейська країна забезпечила собі частку у 7,5 %.

Італія, яка 2024 року посідала 6 місце, перемістилася торік на третє місце. Третій рік поспіль ця країна продовжує нарощувати обсяги імпорту сільгосппродукції. Якщо у 2023 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1045 млн дол. США, то 2024 року збільшилася більш, ніж на чверть – до 1312 млн дол. США. 2025 року висхідна тенденція зберіглася. Італія, закупивши українського продовольства на 1579 млн дол. США (+20 %), забезпечила собі частку у 7,0 %.

Вартісні показники поставок сільськогосподарської продукції з України до Польщі залишилися торік майже на рівні показника 2024 року – 1561 млн дол. США (+2 %).

Іспанія, яка 2024 року очолила топ-10, повернулася торік на 5 місце, зменшивши обсяги закупівель з 2679 млн дол. США до 1548 млн дол. США (-42 %).

Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали:

• Єгипет (1437 млн дол. США, +2 %),
• Німеччина (918 млн дол. США, -28 %),
• Індія (785 млн дол. США, -7%),
• Китай (684 млн дол. США, -47 %),
• Франція (567 млн дол. США, +7 %),

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 57 % валютних надходжень.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олії та жири, олійні культури, залишки переробної промисловості, м’ясо та субпродукти. 2025 року до цього списку додалась об’єднана група молокопродуктів, яєць і меду.

Загалом на ці види агропродукції припало 86 % галузевого експорту у грошовому виразі, поінформував Микола Пугачов.

Початок цього року, незважаючи на погіршення безпекової ситуації в чорноморських портах, приніс досить хороші показники для аграрного експорту. У січні було отримано виручку в розмірі 2,0 млрд дол. США за продажі на зовнішніх ринках близько 5 млн т продовольства. Отже, 2026 року подальші перспективи збуту української продукції в світі залежатимуть не лише від наявної пропозиції, а й від здатності максимально використовувати логістичну інфраструктуру, насамперед для морського транспорту, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56 % в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60 %, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою 2025 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало помітне збільшення експорту агропродукції з доданою вартістю, а саме – товарів переробної промисловості. Їх частка становила торік близько 1/5 усіх вітчизняних поставок сільгосппродуктів за кордон.

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2025 року зовнішньоторговельний оборот України агропродовольчою продукцією (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) склав 31,83 млрд дол. США (-3 % проти 2024 року), включаючи експорт в обсязі 22,71 млрд дол. США (-9 %), імпорт – 9,12 млрд дол. США (+13 %).

У 2025 році знову проявилася нестабільність зовнішньої аграрної торгівлі України, адже триваюче зростання імпорту супроводжувалось зменшенням доходів від експорту.

Головним чином, це спричинене тим, що поставки до Євросоюзу не вдалось зберегти на попередньому рівні. Режим торгівлі України з європейським інтеграційним формуванням змінювався тричі. Лише наприкінці минулого року були затверджені оновлені умови, які діятимуть до наступного перегляду у 2028 році.

З іншого боку, позитивом став факт збільшення продажів на зовнішніх ринках товарів переробної промисловості, тобто готових харчових продуктів (групи 16-24 УКТЗЕД), молокопереробки, борошна, крохмалю, маргарину тощо. У 2025 році виручка за них сягнула 4,4 млрд дол. США, тоді як частка такої продукції в галузевому експорті становила майже 20 %.

На жаль, остання хвиля російських атак на інфраструктуру одеських та дунайських портів, які значно посилились з грудня 2025 року, вже сповільнила агропродовольчий експорт України, причому як  стосовно сировини, так і переробленої продукції.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 рік обіцяє стати типовим в умовах збройної агресії рф на території України, коли сільськогосподарським виробникам та експортерам доведеться адаптуватись до нових викликів, продовжуючи працювати в атмосфері невизначеності, високих ризиків та обмеженого планування діяльності. Водночас існують також певні шанси зберегти показники торгівлі продовольством на нинішніх рівнях, залишаючись серед основних його постачальників в світі, незважаючи на всю складність супутніх обставин, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме Новий рік в умовах воєнного стану. Втрата рідних і близьких на війні, втрата житла і майна на окупованих ворогом територіях не дозволить багатьом українським родинам відзначити свято традиційно. Для тих, у кого буде така можливість, у тому числі й приготувати традиційні страви, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість новорічного столу 2026 року за середніми цінами супермаркетів України станом на середину грудня 2025 року. За їх розрахунками новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо обійдуться на родину з 4-х осіб близько 3980 грн, тобто на 10,7 % дорожче, ніж торік, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, розрахунки науковців Інституту аграрної економіки свідчать, що салат «Олів’є» (3 кг продуктів традиційної рецептури) обійдеться у 406,87 грн. Це на 5,8 % більше, ніж при святкуванні Нового 2025 року. Найдорожчим інгредієнтом страви в цьому році стала ковбаса – 180 грн за 0,5 кг (зростання цін на 12,5 % в залежності від виробника). Значно подешевшали овочі. Ціна на картоплю в цьому році знизилася порівняно з минулим роком на 57,6 %: за 580 г ми заплатимо 8,50 грн. Дві морквини (280 г) обійдуться у 3,18 грн (-62,3 %), 2 цибулини (230 г) – у 1,75 грн (-58,0 %). На решту складових святкового салату ціни підвищилися: 6 шт. яєць курячих (360 г) коштують 49,08 грн (+4,8 %), зелений горошок – 62,50 грн за 0,5 кг (+11,5 %), консервовані огірки  – 43,92 грн за 200 г (+14,9 %). Заправити салат майонезом (350 г) обійдеться у 57,99 грн (+14,3 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2025 році українці вже четвертий рік поспіль будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2025 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні, –  обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1374 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Головні страви на різдвяному столі – це кутя та узвар.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни на споживчому ринку в жовтні 2025 році зросли проти попереднього місяця на 0,9 %, тоді як у вересні загальний рівень інфляції склав 0,3 %, а у серпні був від’ємним (-0,2 %). Найбільше зростання серед усіх груп товарів та послуг відбулося з цінами на продукти харчування (+1,7 %), алкогольні напої, тютюнові вироби (+1,5 %), ресторани та готелі (+0,9 %), предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла (+0,7 %) проти вересня, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи інформацію Держстату України щодо індексів цін у жовтні 2025 року.

Серед продуктів харчування найбільше зросли споживчі ціни на яйця (+11 %), овочі (+10,4 %) та молоко (+3,8 %). Причому ціни на овочі зросли, незважаючи на продовження зниження цін на цибулю ріпчату (–16,8 %), капусту білокачанну (–10,2 %), моркву (–4,6 %) та буряк (–0,7 %), які складають основу так званого борщового набору, зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни на продукти харчування у вересні 2025 року, як і у серпні, знизилися проти попереднього місяця на 0,9 %, однак загальний рівень інфляції склав 0,3 % проти -0,2 % у серпні. В основному продовження зниження цін на продукти харчування відбулося внаслідок здешевлення фруктів (-11,8 %) та овочів (-10,6%), а також яєць (-2,9 %) та цукру (-1,5 %), тоді як інші продукти харчування здорожчали від 0,1 % – на сир і м’який сир до 2,1 % – на олію соняшникову, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо динаміки споживчих цін у вересні 2025 року.

За його словами, визначальним для відновлення позитивного значення інфляції до попереднього місяця, після дефляції у липні та серпні (-0,2 %), стало відновлення зростання споживчих цін на одяг та взуття (+8,2 %), освіту (+12,4 % !), а також алкогольні напої, тютюнові вироби, ресторани та готелі (+1,2 %), охорону здоров’я (+0,8 %), автодорожній пасажирський транспорт (+0,6 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Проєктом Держбюджету-2026 визначаються основні параметри державних фінансів, а також формується обсяг фінансових ресурсів, спрямованих на підтримку місцевого самоврядування. У документі закладено механізми забезпечення стабільності місцевих бюджетів, обсяги базової і реверсної дотацій, освітньої та медичної субвенцій, а також нових інструментів для відновлення інфраструктури та розвитку регіонів у наступному році, зазначив головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д. е. н. Юрій Пасічник, інформуючи про результати проведеного науковцями установи аналізу проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000), який 15 вересня 2025 року подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

За його словами, у 2026 році фіксується збільшення загального фінансового ресурсу для фінансування громад в наступному бюджетному році на 157,1 млрд грн (+21,9 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни у серпні 2025 року, як і в липні, знизилися проти попереднього місяця на 0,2 %, тоді як протягом року вони постійно зростали: від 0,7 % у квітні – до 1,5 % у березні. Локомотивом зниження споживчих цін стали ціни на продукти харчування (-0,9 %), на одяг і взуття (-3,2 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на паливо та мастила (-0,2 %), а також на відпочинок і культуру (-0,2 %). Зниження відбулося навіть на тлі зростання споживчих цін по усіх інших позиціях: безалкогольні і алкоголь напої, тютюнові вироби, прибирання сміття, охорона здоров’я, транспортні послуги, зв’язок (найбільше – на 2,7 %), освіта, ресторани та послуги, різні товари та послуги, а також замороження цін на житло, водопостачання, каналізацію, послуги з управління багатоквартирними будинками, електроенергію, природній газ, гарячу воду, опалення, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у серпні 2025 року.

За його словами, серед продуктів харчування найбільше знизились споживчі ціни на овочі (-12,7 %) та фрукти (-10,2 %). Також на знизились ціни на цукор (-1 %). По інших позиція ціни на продукти харчування у серпні зросли від 0,3 % на макаронні вироби до 2,0 % – на м’ясо та м’ясопродукти, а також на 2,3 % – на яйця.

Детальніше