Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Прийняття законопроєкту Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) від 14.01.2020 № 0029 є важливим кроком у розвитку вітчизняного насінництва, однак не передбачає комплексного розв’язання його численних проблем, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи інформацію про розгляд законодавчої ініціативи на засіданні Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, яке відбулося 5 лютого 2020 року.

За його словами, приєднання України до міжнародних схем сертифікації насіння ОЕСР, які охоплюють сім ліній сільськогосподарських культур, є вкрай важливим для держави, але без системного та комплексного підходу є неефективним.

Це довів досвід останніх 10 років. Адже процедуру приєднання України до схем сертифікації насіння ОЕСР було розпочато ще у 2009 році відкриттям двох ліній – зернові й кукурудза та сорго, нагадав науковець.

Відтоді Україна не лише не наростила обсяги експорту, а й зменшила їх на 8,6 %: якщо у 2009 році зарубіжні поставки цих культур становили 13,9 млн дол. США, то у 2019 році – 12,7 млн дол. США, підкреслив Олександр Захарчук.

У вартісному вимірі експорт насіння цих двох сертифікованих ліній складає лише 10-12 млн дол. США щорічно, тоді як Франція продає за кордон власного насіння на 3,0 млрд дол. США, зауважив експерт.

Тобто, саме приєднання до схем нічого не добавило Україні до реалізації насіння на експорт. Подібна доля може спіткати й законопроєкт № 0029, застеріг Олександр Захарчук.

Реалізації очікуваного нормотворцями підвищення для внутрішнього ринку сортової чистоти вітчизняного насіннєвого матеріалу та зростання урожайності двох нових ліній – хрестоцвітні й інші олійні або прядивні, а також цукровий й кормовий буряк – годі й чекати, зауважив науковець. Адже Україна є майже повністю імпортозалежною по зазначених культурах: імпорт по цукрових буряках сягає 90% , а по соняшнику 75-80% до потреби!

Автори законопроекту також прогнозують, що його прийняття забезпечить задоволення експортного попиту та відкриття ринків нових країн для українських насіннєвих компаній. Тоді як світовому ринку насіння притаманна жорстка конкуренція, й на українську продукцію там ніхто не чекає – за своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, зазвичай продаючи за кордон насіннєвий матеріал за демпінговими цінами, в країни не найбільш якісного ведення насінництва.

Аби підтримати вітчизняну насінницьку галузь необхідно здійснити низку заходів, наголосив Олександр Захарчук.

Перш за все, на його думку, слід активізувати роботу з повного приєднання – до всіх семи – Схем сортової сертифікації ОЕСР, що принесе українському насінню визнання його еквівалентності за нормами Європейського Союзу. Україна, яка вперше подала запит на визнання своєї системи сертифікації насіння ще у 2011 році, досі не отримала бажаного результату. При цьому Грузія і Молдова вже отримали визнання еквівалентності свого насіння.

Вкрай важливо, із залученням усіх зацікавлених сторін – держави, виробників насіння, селекціонерів, науковців, маркетологів та інших:

• визначити шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів;
• розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння;
• запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку, особливо в частині захисту його від засилля імпорту іноземного гібридного насіння;
• збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.

Лише зазначені дії нададуть нам змогу запровадити в країні цивілізований обіг насіння на внутрішньому ринку та змогу вийти на найкращі ринки Європи та світу, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За січень-листопад 2019 року Україна імпортувала 32,5 тис. т насіння зернових та 42,0 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 427,8 млн дол. США. Це майже у 34 рази перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 12,7 млн дол. США за відповідний період, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігається в Україні з 2015 року і зберіглася торік, є результатом різкого підвищення попиту через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Експорт насіння зернових та олійних культур за січень-листопад 2019 року склав 12,7 млн дол. США, що на 15,5 % перевищило показник 2018 року в 11,0 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на зарубіжні ринки за одинадцять місяців 2019 року у вартісному вимірі становили 8,0 млн дол. США, а частка кукурудзи у вітчизняному експорті насіння склала близько 64%.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За рахунок виробництва молока сільськогосподарські підприємства одержали у 2019 році понад 2,6 млрд грн прибутку, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку науковців установи «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2019 році: методика і розрахунки (грудень 2019 року)».

При цьому, зауважив він, торік прибутки на виробництві молока у сільгосппідприємствах зменшились проти 2018 року майже на 1,3 млрд грн. Водночас рівень рентабельності виробництва цього виду продукції зменшиться проти показника 2018 року лише на 1 % менше і складатиме 15,1 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Частка витрат на харчування в Україні залишається однією з найвищих у світі, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький, коментуючи дані Міністерства сільського господарства США (USDA), яке здійснює регулярний моніторинг витрат на харчування вдома у понад 100 країнах світу.

Статистичні дані дослідження підтверджують положення закону Енгеля, згідно з яким при зростанні доходів зменшується частка витрат на харчування. Одночасно в абсолютному вимірі витрати на їжу збільшуються. Чим більш розвинута і багата країна, тим меншу частку витрат її населення виділяє на продукти харчування, зауважив Богдан Духницький.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За розрахунками Інституту аграрної економіки, рівень рентабельності вирощування проса у сільськогосподарських підприємствах за підсумками 2019 року складатиме 47,2 %. Це найвищий показник серед усіх основних видів сільськогосподарської продукції, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку науковців установи «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2019 році: методика і розрахунки (грудень 2019 року)».

За його словами, просо і 2018 року відзначалося високим рівнем рентабельності (34,7 %), однак поступалося хмелю (60,9 %). У 2019 році хмелярство дещо здало свої позиції щодо ефективності виробництва (42,7 %), поступившись лідерством не лише просу, а й житу (43,2 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Дефіцит молочної сировини в Україні, як і прогнозувалося науковцями Інституту аграрної економіки, призвів до зростання імпорту всіх видів молочних продуктів у 2019 році. Глобальний продовольчий ринок адекватно і оперативно відреагував на виникнення дефіциту молока в Україні і заповнив його вже готовими молочними продуктами з високою доданою вартістю, зауважила провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За розрахунками Інституту аграрної економіки, рівень рентабельності агровиробництва у сільськогосподарських підприємствах може зменшитись з 22,8 % у 2018 році – до у 7,6 % у 2019 році. Це – найменший з 2006 року показник рентабельності виробництва продукції сільського господарства, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку науковців установи «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2019 році: методика і розрахунки (грудень 2019 року)».

Детальніше

Скачати прес-реліз

На тлі збільшення у 2019 році обсягів виробництва агропродукції у сільськогосподарських підприємствах на 3,3% – їх прибутки за результатами минулого року зменшаться на 43 % (!). Якщо 2018 року вони становили 71,2 млрд грн, то за 2019 рік складуть близько 31 млрд грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку науковців установи «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2019 році: методика і розрахунки (грудень 2019 року)».

За його словами, зменшення прибутків, на фоні випереджаючого зростання собівартості сільськогосподарської продукції над доходами від її реалізації, зумовило різке – майже у 3 рази – падіння рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва в агропідприємствах.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Дочасне скасування «соєвих правок», які визначають особливий порядок оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів з України, що запроваджувався з метою стимулювання розвитку переробки сої, негативно позначиться на розвитку агропромислового сектора економіки та може підірвати довіру інвесторів до держави, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ініціативи щодо ухвалення Верховною Радою відповідного рішення вже поточного пленарного тижня.

Соєві правки, нагадав він, приймались наприкінці 2017 року в умовах, коли рівень переробки сої в Україні знизився до критично низьких 18,7 %.

Детальніше