Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився до 3,9 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, одночасне зниження експорту та зростання імпорту спричинили зменшення на 0,4 млрд дол. США позитивного для України сальдо до 1,3 млрд дол. США у порівнянні з І півріччям 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція та Німеччина. Їх сукупна частка складає близько 3/4 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами, зазначив експерт.

За його словами, основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових (975 млн дол. США) та олійних (235 млн дол. США) культур, а також соняшникової олії (527 млн дол. США) і макухи (246 млн дол. США).

В свою чергу, Україна найбільше імпортує з ЄС алкогольні напої, насіння олійних  та зернових культур для сівби, продукти для годівлі тварин, а також тютюн.

За даними на середину липня, у 2018 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти Європейського Союзу на пшеницю, кукурудзу, яблучний і виноградний соки, солод і клейковину, оброблені томати, мед, вершкове масло, а також три квартальні квоти на м’ясо птиці.

До того ж, закрито додаткові преференційні квоти на пшеницю і кукурудзу, які почали діяти з початку 2018 року.

Більш ніж на половину заповнені квоти на ячмінну крупу, крохмаль і оброблений крохмаль.

Як і в попередні роки, основна частка квот залишається з нульовим або дуже низьким відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У І півріччі 2018 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2017 року з 265 млн дол. США до 304 млн дол. США – більш, ніж на 14%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то з 2017 року переважають поставки на ринки країн Європи та Азії, зауважив експерт.

За шість місяців 2018 року найбільше продукції цієї групи – 21% – закупили Нідерланди, які торік вперше очолили рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса.

Значно менші закупки здійснюють Словаччина (9,6%), Ірак (8,2%), Білорусь (7,7%), Німеччина (6,1%), Азербайджан (5,5%) та Гонконг (4,5%),

Сукупно ці країни акумулюють близько 63% експорту вітчизняної м’ясопродукції у грошовому виразі, поінформував експерт.

Характерною рисою І півріччя 2018 року стало зростання вартості та обсягів експортних поставок м’яса птиці. Вартість збільшилася майже на чверть – +23% – зі 196 млн дол. США до 241 млн дол. США при зростанні обсягів експорту м’яса птиці зі 147 тис. т до 152 тис. т. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, минулорічна тенденція щодо збільшення обсягів експорту цього виду продукції зберігатиметься й 2018 року, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства у 2017 році склав 22,7% проти 8,9% в цілому по економіці України, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо прибутковості  підприємств за видами економічної діяльності.

За його словами, підприємства галузі одержали майже 79,1 млрд грн чистого прибутку, що є найвищим показником серед усіх видів економічної діяльності і майже на 25 млрд грн. перевищує прибуток промисловості.

Сільське господарство забезпечило 43,5% чистого прибутку усіх підприємств України. При цьому прибутки одержали 86,1% підприємств сільського, лісового та рибного господарства проти 72,5% в цілому по економіці, зауважив науковець.

Водночас торік прибутки  підприємств сільського господарства зменшилися проти 2016 року на 11,6 млрд грн, а частка збиткових підприємств зросла з 12,3% до 13,9%, наголосив академік.

Слід також враховувати, що на оплату праці у рослинництві витрачається лише 5,2% витрат на виробництво продукції рослинництва, а на продукцію тваринництва – 7,6%. Тобто відносно висока прибутковість сільського господарства поки що не забезпечує відповідного зростання доходів зайнятих у галузі і сільського населення, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-червень 2018 року Україна експортувала олійних культур на 651 млн дол. США, що на 6,7% менше показників за відповідний період минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основним експортним товаром цієї групи залишається соя, якої у I півріччі 2018 року продано за кордон понад 1,4 млн т на суму 566 млн дол. США – майже 87% експорту олійних. Вартість експорту 128 тис. т насіння ріпаку становить 56 млн дол. США, а 18 тис. т насіння соняшнику – 9 млн дол. США.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних олійних у цьому році зайняла Туреччина. Її частка впритул наблизилася до чверті у загальному експорті цієї продукції і склала 24,9%. За січень-червень 2018 року ця країна закупила 423 тис. т українських олійних культур на суму 165 млн дол. США, у т.ч. 421 тис. т сої вартістю 163 млн дол. США. Обсяги поставок олійних до Туреччини цього року можуть становити 0,8 млн т, спрогнозував науковець.

Відчутно менші закупівлі олійних культур здійснюють Іран (11,0%), Білорусь (10,5%), Єгипет (7,2%), Італія (7,1%), Ліван (6,1%) Нідерланди (5,7%), Греція (4,4%), Польща (4,2%) та Німеччина (4,0%). Сукупна частка згаданих країн склала 85% доходів від реалізації цих культур.

У I півріччі 2018 року Україна експортувала жирів та олії на 2,2 млрд дол. США, що на 7,6% менше минулорічних показників за відповідний період, зазначив Микола Пугачов.

Основним експортним товаром цієї групи є олія соняшникова. Її продано за кордон на суму 2,1 млрд дол. США – на 187 млн дол. США менше, за шість місяців 2017 року.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія, яка з 2015 року нарощує обсяги закупівель соняшникової олії. Якщо за підсумками 2016 року частка Індії у вітчизняному експорті жирів і олій становила 29,4%, а 2017 року – 34,4%, то лише за шість місяців цього року її частка у структурі українського експорту цього виду продукції склала 44,8%, зазначив експерт.

Решта основних країн-імпортерів помітно їй поступаються за вартісними обсягами закупівель: Ірак – 6,2%, Китай – 6,1%, Нідерланди та Італія – по 5,8%, Іспанія – 5,2%.

Сукупно на ці шість країн припадає близько 74% вартості експорту олій та жирів, зауважив Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Виробництво переважної більшості агропродукції у сільськогосподарських підприємствах України у 2017 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

У тваринництві вперше за останні 25 років рентабельним стало виробництво м’яса великої рогатої худоби – 3,4% проти (-24,8%) у 2016 році. Також стало рентабельним виробництво м’яса свиней – 3,5% проти  (-4,5%) торік. Хоча цей показник ще значно менший за історичний максимум останніх 25 років: у 2015 році рентабельність виробництва м’яса свиней сягнула 12,7%, нагадав академік.

Другий рік поспіль рентабельним було і виробництво м’яса птиці (без врахування переробленого на власних потужностях): 7,0% минулого року і 5,0% – у 2016 році.

Водночас вперше з 2006 року збитковим стало виробництво яєць (-9,0)%. У 2016 році вони ледь втримали рентабельність у 0,5%, тоді як 2015 року рентабельність виробництва цього виду продукції птахівництва сягнула рекордного з 1994 року рівня у 60,9%, зауважив Юрій Лупенко.

Збитковим залишилося виробництво м’яса овець і кіз (-39,9)% проти (-35,2)% у 2016 році.

Зменшення рівня рентабельності виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції посилюватиме переорієнтацію сільгосппідприємств на найбільш маржинальні, в першу чергу зернові та технічні культури, крім цукрових буряків, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За попередніми підсумками 2017/2018 маркетингового року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 17,7 млн т, пшениці – 17,1 млн т, ячменю – 4,3 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат майже на 10% менше рекордних показників 2016/2017 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн т вітчизняного збіжжя.

За січень-червень 2018 року експорт вітчизняних зернових становив 18,6 млн т на суму 3,2 млрд дол. США. Це на 11,4% менше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.

У I півріччі 2018 року за кордон було продано 5,8 млн т пшениці (1,0 млрд дол. США), кукурудзи – 12,1 млн т (2,0 млрд дол. США), ячменю – 0,4 млн т (85 млн дол. США).

Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2018 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2018 року склала 14,8% вартісних обсягів поставок, зазначив експерт.

Помітні частки в українському експорті зернових припадали на Китай (10,4%), Іспанію (8,8%), Нідерланди (7,1%), Іран (7,0%), Італію (6,5%) та Туніс (5,1%).

Разом з Ізраїлем, Туреччиною і Марокко названі країни приносять понад 70% доходів від всього експорту продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Реалізація норм «сімейно-фермерського» Закону забезпечить представникам дрібного аграрного бізнесу розширення можливостей при формуванні напрямів свого розвитку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи перспективи прийнятого Верховною Радою України 10 липня 2018 року Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

За його словами, йдеться, в першу чергу, про можливість переведення своєї напівлегальної діяльності, позбавленої належної підтримки з боку держави, на цивілізовані рейки та залучення до бюджетних програм, спрямованих на стимулювання розвитку аграрного сектора та підвищення рівня соціальної захищеності осіб, які працюють у галузі.

Незважаючи на те, що податкове навантаження на новостворені сімейні фермерські господарства (СФГ) з числа високотоварних господарств населення зросте – у порівнянні із їх нинішньою практикою існування без відповідної підприємницької реєстрації, законодавча новація відкриває нові перспективи для суб’єктів аграрного мікробізнесу, вважає експерт.

На його думку, нинішні лояльні податкові умови функціонування так званих особистих господарств населення, визначені підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, що передбачають звільнення від оподаткування доходів від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних «товарних» землях площею до 2 га, насправді лише стримують їх розвиток, ускладнюють податкове адміністрування в секторі аграрного мікробізнесу та суттєво знижують фіскальний потенціал сільських громад.

У цьому контексті забезпечення прозорих умов оподаткування, за яких розмір податкових зобов’язань є фіксованим і залежить лише від нормативної грошової оцінки наявної земельної ділянки, передбачене «сімейно-фермерським» Законом, є важливим – хоч і не останнім – кроком на шляху формування в Україні цивілізованого мікрофермерства, зауважив Леонід Тулуш.

Положеннями «сімейно-фермерського» Закону передбачено, що підприємницька трансформація стосуватиметься лише тих господарств населення, які обробляють понад 2 га «товарних» сільгоспугідь, пояснив він. Для господарств, що використовують земельні ділянки меншої площі, наявні преференції зберігаються. Відповідні норми застосовуватимуться паралельно і визначатимуть податкові умови в залежності від масштабів сільськогосподарської діяльності суб’єкта аграрного мікробізнесу.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, доцільність підприємницької трансформації відповідно до положень Закону з’являється, в першу чергу, у СФГ плодово-ягідного та овочевого напрямів, а також молочного напряму у тваринництві.

Для решти тваринницьких напрямів - з огляду на наявний нині неоподатковуваний мінімум тваринницьких доходів у 50 МЗП (186 тис грн.) - така трансформація є економічно недоцільною. Недоречною вона також буде й для господарств суто зернового напряму, адже наявне податкове навантаження для них буде обтяжливим.

Серед позитивних моментів прийнятої Верховною Радою законодавчої новації окремо слід виділити встановлення пільгового порядку сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), зобов’язання по якому – за стандартного механізму справляння – були б надто обтяжливими для новостворених СФГ. Положеннями «сімейно-фермерського» Закону, зокрема, передбачений стимул у вигляді можливості набуття пенсійного стажу учасниками СФГ за «пільговою ціною» – з огляду на пільговий порядок сплати ЄСВ у перший рік функціонування, що складатиме лише 10 % від стандартного розміру внеску, тобто 82 грн на місяць. Це може бути суттєвим спонукальним мотивом для підприємницької трансформації частини високотоварних ОСГ, особливо тих, вік членів яких є передпенсійним, а наявного пенсійного стажу не вистачає для призначення пенсії за віком у встановлені строки, підкреслив експерт.

Разом з тим прийняття «сімейно-фермерського» закону – це лише черговий крок на шляху формування дієвої системи фінансового регулювання розвитку сільгоспвиробництва в сегменті мікрогосподарств, який спрямований на створення прозорих та стабільних умов оподаткування, а також виключення можливості формування надмірного податкового тиску на новостворені СФГ.

Важливими аспектами стимулювання підприємницької трансформації високотоварних господарств населення є розширення доступу таких суб’єктів до ресурсів державної фінансової підтримки, особливо в період здійснення інвестицій у розширення виробництва, забезпечення їм пріоритетного доступу до ринків збуту продукції, в першу чергу локальних, а також державне сприяння дотримання ними вимог щодо безпечності сільгосппродукції.

Отже, подальший розвиток СФГ в Україні передбачає з одного боку, концентрацію державної фінансової підтримки саме на цих суб’єктах агропромислового виробництва, а з іншого – посилення вимог до безпечності сільгосппродукції, яка ними виробляється, та державне сприяння у підтвердженні ними відповідності відповідним вимогам.

Виробництво сільгосппродукції в Україні має стати бізнесом, який, з одного боку, забезпечує достатні та стабільні обсяги доходів сільським жителям, які обрали даний вид діяльності у якості основного, а з іншого – формує достатні обсяги податкових надходжень до бюджетів місцевого самоврядування за місцем такої діяльності для забезпечення належної якості умов проживання на них, резюмував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-квітні 2018 року найбільше насіння – на суму 57,3 млн дол. США, або 16,3% від загального обсягу імпорту – Україна закупила у Франції, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, понад 55% вирощеного посівного матеріалу ця країна експортує до країн Європейського Союзу, Північної Африки, а також до України.

За обсягом експорту насіння Франція посідає перше місце в світі, випереджаючи США і Нідерланди.

В середньому країна заробляє на насінництві близько 4 млрд євро. При цьому прибутки від експорту складають 1,5 млрд євро. За цю ж суму можна придбати 90 літаків Airbus A320 або 45 – АН-225 «Мрія», поінформував Олександр Захарчук.

На його думку, досягти таких високих результатів Франції вдалося завдяки кільком чинникам.

Серед них, у першу чергу, сприятливий клімат, що дає змогу виробляти 60 видів насіння сільгоспкультур на загальній  площі близько 400 тис. га.

Велике значення має і досконалість механізмів організації контролю та підтримки насіння, зазначив експерт. З одного боку, це – ефективна та прозора система сертифікації, яка реалізується через реєстрацію насіннєвих компаній, польові інспекції та контроль насіннєвих партій. З іншого – дієвість системи зборів. Адже роялті та селекційні збори за використання насіння кожного сорту, сплачують не лише насіннєві компанії-виробники, а всі учасники ланцюга вирощування зерна – як товарного, так і для власних потреб.

Крім того, 10-15% від обороту в галузі – а це близько 400 млн євро на рік (!) – постійно виділяються на інновації, наголосив науковець.

Україна також має величезний потенціал нарощування експорту насіння у вигляді якісного насіннєвого матеріалу. Йдеться, зокрема, про реалізацію насіння таких зернових культур як пшениця, ячмінь, овес, жито та кукурудза, а також олійних – соняшник, соя, гірчиця та ріпак, зазначив Олександр Захарчук.

Але для того щоб його реалізувати, слід, перш за все, удосконалити правові норми та аспекти сплати роялті в Україні з урахуванням досвіду їх використання у країнах ЄС та інших передових країн світу.

Необхідно також запровадити обов’язкове декларування сортових виробничих посівів сільськогосподарськими товаровиробниками, які є власниками землі сільськогосподарського призначення площею від 25 га та більше, для виробників картоплі –  від 10 га.

Розробити і, головне, запровадити чіткий механізм отримання ліцензійних платежів на основі реального відображення використання вартості насіння і садивного матеріалу, використовуючи ліцензійні й субліцензійні угоди, а також селекційних платежів за Farm Saved Seed – насіння для власних потреб, та їх реєстрацію незалежним органом обліку, нагляду та контролю.

І вже з урахуванням цих та інших нагальних потреб необхідно розробити державну програму розвитку вітчизняної селекції та насінництва, яка дозволить підтримати вітчизняних виробників якісного насіннєвого матеріалу, підсумував Олександр Захарчук.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони – країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2018 року їх сумарна частка збільшилася і склала майже 97% вартості українського експорту сільгосппродукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою січня-червня 2018 року стало збільшення обсягів зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування до країн Азії та СНД – на фоні зменшення експорту до Євросоюзу та Африки.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни, які за січень-червень 2018 року закупили українського продовольства на 3,7 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 43,2% від загального експорту аграрної продукції.

Близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції – 30,4% – припадає на країни Європейського Союзу. За І півріччя 2018 року вони закупили українського продовольства на 2,6 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 1,3 млрд дол. США – 14,6% від загального експорту аграрної продукції.

Зберігається тенденція пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яка намітилася торік. Країни цього регіону за січень-червень 2018 року імпортували українського продовольства на 0,7 млрд дол. США, що склало 8,6% від загального експорту аграрної продукції.

За результатами І півріччя 2018 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції традиційно очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 1076 млн дол. США.

Друге місце утримує Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 576 млн дол. США.

На третьому місці – Китай, який придбав вітчизняних харчів на 527  млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Нідерландів (525 млн дол. США), Іспанії (470 млн дол. США), Туреччини (458 млн дол. США) та Італії (449 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили понад 47% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2018 року, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Ступінь впровадження норм «сімейно-фермерського» закону в господарську практику значною мірою залежатиме від активності органів місцевого самоврядування щодо стимулювання підприємницької трансформації високотоварних господарств населення, а також подальшої законодавчої активності в частині реформування системи фінансового регулювання розвитку агропромислового виробництва у сегменті мікробізнесу, вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи перспективи прийнятого Верховною Радою України 10 липня 2018 року Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

У разі пасивності органів місцевого самоврядування в частині «проведення роботи» з потенційними суб’єктами господарювання із числа високотоварних господарств населення щодо створення ними сімейних фермерських господарств (СФГ) у організаційно-правовій формі фізичної особи-підприємця (ФОП), а також за відсутності подальших законодавчих новацій щодо формування передумов для такої підприємницької трансформації, цей Закон не призведе до очікуваних позитивних зрушень у даній сфері, переконаний експерт.

На його думку, необхідні подальші системні реформи, які б спрямовувались на комплексне та послідовне вирішення проблеми фінансового стимулювання зміни організаційно-економічних засад діяльності частини господарств населення, яка веде фактично підприємницьку діяльність, не реєструючись у відповідній якості.

Варто зважати й на те, додав експерт, що господарства населення, або так звані «одноосібники», використовують площі сільгоспугідь, цілком зіставні із тими, що використовуються сільгосппідприємствами. Проте у порівнянні із офіційно зареєстрованими суб'єктами господарювання таке використання здійснюється із значно меншим фіскальним ефектом для місцевих громад.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, якщо у 2001 році - одному з перших років після реформування КСП – у користуванні господарств населення перебувало лише 8,5 млн га сільгоспугідь, то у 2017 році – майже 16 млн га. З них частка «товарних» угідь, наданих для ведення особистого селянського господарства чи товарного сільгоспвиробництва, перевищує 82 %. Відповідні площі зросли із 5,3 млн га у 2001 році до понад 13 млн га у 2017 році. Натомість, площа сільгоспугідь, що передавались громадянами в оренду, знизилась із 23,6 млн га у 2001 році до 18,2 млн у 2017 році.

За даними Держгеокадастру, сільгосппідприємства (включно з фермерськими господарствами) здійснюють землекористування на майже 20,5 млн га сільгоспугідь, що лише в 1,6 рази перевищує «товарне» землекористування господарств населення.

Крім того, нині наявна тенденція щодо вилучення господарствами населення сільгоспугідь із користування сільгосппідприємствами й здійснення ними самостійного господарювання – без оформлення суб'єкта господарювання, зауважив науковець.

Наявність значних площ «товарних» сільгоспугідь у користуванні господарств населення формує значний ресурс для збільшення фіскального потенціалу бюджетів сільських громад. Для його реалізації необхідно визначитись зі статусом таких землекористувачів та всіляко стимулювати їх підприємницьку трансформацію - підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   

Сторінка 1 з 31

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>