Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії, тобто рівного доступу та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу і місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу, є комплексний підхід, зауважив завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року.

За його словами, фінансову інклюзію або фінансове включення слід розглядати у трьох площинах, а саме:

  1. доступність фінансових послуг, тобто можливість користувача дійсно скористатися послугою через контакт із фінансовим посередником;
  2. фінансова грамотність споживача, тобто його здатність здійснити усвідомлений вибір послуги, повністю розуміючи вигоди та ризики від користування нею;
  3. захист прав користувача, тобто гарантування безпечного, прогнозованого та якісного надання послуги, забезпечене третьою стороною.

Результати проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу світових тенденцій у розвитку фінансової інклюзії свідчать про недостатній рівень фінансової інклюзії та широкі перспективи її розвитку. Зокрема, у світі з близько 5,6 млрд дорослого населення:

  • 1,7 млрд не мають банківських рахунків, при цьому 2/3 з них мають мобільний телефон,
  • 1 млрд людей, які мають рахунки у банку, не користуються ними для сплати за комунальні послуги.

Водночас, рівень фінансової інклюзивності значною мірою залежить від рівня доходів країни, зауважив науковець. Зокрема, у 2019 році 94 % дорослого населення у США (високий рівень доходу) мали рахунок в банку; у Сербії (дохід вище середнього) – 73 %; в Україні (дохід нижче середнього) – 65 %; у Непалі (низький дохід) – лише 50 %.

Подібна тенденція і щодо наявності дебетової картки у дорослого населення:

  • США – 80 %,
  • Сербія – 60 %,
  • Україна – 49 %;
  • Непал – 27 %.

У США лише 9 % населення сплачують комунальні платежі виключно готівкою, у Сербії – 40 %, в Україні – 53 %, а у Непалі – лише 38 %. Це свідчить про значні успіхи розвитку фінансової інклюзії Непалу у цьому напрямку, підкреслив Олександр Захарчук.

З початком карантинних заходів населення різко обмежило споживання, що дало змогу сформувати певні фінансові заощадження і позитивно позначилося на зростанні банківських вкладів населення на поточних рахунках. Так, показник частки коштів на вимогу зріс з 27,9 % у 2016 році до 47 % у 2020 році. Зростання доходів дасть змогу зберігати поточний рівень депозитів та поступово збільшувати обсяги споживання, зазначив доповідач.

На його думку, постійне зростання безготівкових операцій з використанням платіжних карток з 25 % у 2014 році до 39,3 % у 201  році і до 50 % у 2020 році вказує на позитивні тенденції у розкритті населенням України можливостей використання банківських карток.

Помітно збільшилась і кількість платіжних – торгівельних та банківських – терміналів. Якщо у 2014 році в Україні їх налічувалося лише 204 тис. одиниць, то станом на кінець 2020 року їх число зросло до майже 375 тис. платіжних терміналів. А протягом січня-квітня 2021 року їх кількість збільшилася ще на 7 %.

При цьому рівень фінансової грамотності, за результатами проведених проєктом USAID Financial Sector Transformation Project у 2019 році досліджень, за 21‑бальною шкалою, в Україні та у Польщі склав лише 11,6 балу, у Білорусі - 11,7,  Угорщині - 12,4, Чехії –12,6, Албанії – 12,7, Литві –13,5, Португалії – 14,0 балу. Найвищий рівень фінансової грамотності у Фінляндії (14,8 балу) та Франції (14,9 балу), поінформував науковець.

Основними перешкодами на шляху формування стійкої фінансової інклюзії в Україні, вважає Олександр Захарчук, є низка чинників:

  1. Збереження високої питомої ваги фізичних осіб, які не користуються фінансовими послугами.
  2. Недостатній рівень розвитку безготівкової економіки.
  3. Низький рівень фінансової грамотності фізичних осіб.
  4. Обмеженість доступу до фінансової інфраструктури у сільській місцевості.
  5. Недостатній рівень довіри населення до фінансової системи, пов’язаний із неналежним захистом прав споживачів.

Для забезпечення високого рівня фінансової інклюзії в Україні необхідно:

  • стимулювати поширення в Україні таких інструментів забезпечення фінансової інклюзії, як електронні гроші та системи мобільних платежів, у першу чергу – безконтактні, прийняття терміналами платежів готівкою для подальшого переказу, приватні транскордонні грошові перекази тощо;
  • реалізувати пріоритети Стратегії фінансової грамотності та досягнення ключових результатів її впровадження: підвищення рівня фінансової грамотності населення шляхом проведення інформаційно-освітніх заходів для різних цільових аудиторій;
  • розширити набір фінансових послуг, які пропонують платіжні термінали: оплата комунальних послуг, оплата/погашення кредитів, здійснення переказів з карти на карту, виплату грошових переказів, інші банківські послуги за рахунок встановлення додаткових модулів прийому платіжних карток;
  • встановити банківські платіжні термінали у всіх поштових відділеннях, розташованих у сільській місцевості, що підвищить доступність банківських послуг для місцевих жителів;
  • перевести всіх отримувачів соціальних виплат на безготівкову форму оплати шляхом оформлення платіжних карток;
  • посилити захист прав споживачів фінансових послуг через регулювання ринкової поведінки учасників фінансового сектору та забезпечення прозорості інформації щодо фінансових послуг та продуктів, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

У 2021 році уряд продовжує реалізацію відновленої у 2017 році Державної програми часткової компенсації вартості вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу (далі – Програма), яка мала за мету збільшення попиту на вітчизняну техніку, підтримку вітчизняного машинобудування та зменшення залежності від імпорту. Цього року на ці цілі заплановано витратити з держбюджету 1 млрд грн, зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

У 2017 році із 550 млн грн, передбачених бюджетом на цю Програму, було використано лише 134,1 млн грн, нагадав науковець.

Вже у 2018 році, зазначив він, ситуація змінилася на краще: з 955 млн грн було використано 912,8 млн грн, тобто 96 %.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

2020 року більша частка кондиційного насіння була іноземної селекції, тобто цей вид насіннєвої продукції було імпортовано або вироблено та сертифіковано на території України, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, виробництво кондиційного – добазове, базове та сертифіковане –насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур у 2020 році  становило близько 400,0 тис. т.

Зернових культур – озима пшениця, ярий та озимий ячмінь, кукурудза та жито – було вироблено та сертифіковано 328 тис. т, або 80 % від всього насіння. Олійних культур – соя, ріпак та соняшник – було сертифіковано 72,0 тис. т. Крім того, було вироблено та сертифіковано 25,4 тис. т насіннєвої картоплі та 1,2 тис. т насіння цукрового буряку поінформував науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, виробництво озимого ячменю у 2021 році і досягне понад 3,9 млн т, тобто збільшиться проти показника 2020 року на 17,8 %. Це найбільший рівень зростання серед усіх сільськогосподарських культур, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

За його словами, збільшення валового збору озимого ячменю очікується за рахунок зростання врожайності цієї культури з 33,5 ц/га до 36,6 ц/га (+ 9,3 %), тоді як площі посіву зростуть лише на 77 тис. га (+ 7,7 %). Прогнозується також, що це буде найбільший з 2016 року урожай ячменю.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, валовий збір зернових та зернобобових культур у 2021 році складе 70,7 млн т, що на 8,8 % перевищить показник 2020 року у 65,0 млн т. Після рекордного 2019 року це буде другий за обсягами виробництва збіжжя показник за часів незалежності України, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

За його словами, збільшення валового збору зернових і зернобобових культур відбудеться переважно за рахунок досягнення рекордних врожаїв озимої пшениці – на рівні 28,5 млн т та озимого ячменю – 3,95 млн т, а також збільшення з 29,8 млн т до 31,1 млн т урожаю кукурудзи на зерно, яка займає найбільшу частку в українському короваї.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Представники молокопереробної галузі негативно оцінюють рішення щодо однократного зниження ставки ПДВ на молочну сировину, запроваджене з 1 березня 2021 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» № 1115 від 17 грудня 2020 року, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати анкетування молокопереробних підприємств щодо їх оцінки зміни економічної ситуації в молокопереробній галузі за результатами першого місяця реалізації даного законодавчого рішення, – його спільно провели Інститут аграрної економіки та Спілка молочних підприємств України.

За словами науковця, в опитуванні взяли участь 14 компаній та/або груп компаній – практично всі ключові оператори ринку молокопереробки України. Сукупно їх частка сягає 70 % загальної ємності вітчизняного ринку переробки молока.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Цього року повний великодній кошик, що включає традиційні м’ясні продукти, сир, яйця, паску, вершкове масло, м’який та твердий сири, а також додаткові продукти – помідори, огірки, яблука та червоне вино, коштуватиме, в середньому по Україні, 963 грн, поінформував директор

Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, вже шостий рік поспіль найдешевшим великодній кошик буде у Тернопільській області – 868 грн, а найдорожчим – 1060 грн – у Києві. Це залежить від цінових коливань на продукти харчування в областях України, пов’язаних із подорожчання яєць, цукру, борошна і вершкового масла, збільшення вартості енергоресурсів, а також зростання цін на продукти харчування через продовження локдауну у зв’язку з епідемією коронавірусу COVID-19, пояснив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

2021 року вартість великоднього кошика – за середніми цінами по Україні станом на березень – складе близько 780 грн. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, цього року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться українцям на 160 грн – тобто на 25,8% – дорожче, ніж торік, коли мінімальний набір продуктів коштував 620 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки – складе близько 120 грн за 1 кг. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Зростання вартості паски зумовлене кількома чинниками. З одного боку, це подорожчання яєць, цукру, борошна і вершкового масла, з іншого – зростання цін на зернові культури та тваринницьку продукцію через зменшення світового врожаю зернових, збільшення вартості енергоресурсів, а також сплеск цін на продукти харчування через запровадження карантину у зв'язку з епідемією коронавірусу COVID‑19, пояснив Юрій Лупенко.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, зменшення виробництва валової продукції тваринництва у 2021 році складе лише -0,5 % проти -3,1 % у 2020 році, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

Торік спад відбувся майже по усіх видах продукції тваринництва, крім продукції вирощування овець і кіз (приріст на 0,7 %), нагадав науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки виробництво валової продукції рослинництва у 2021 році збільшиться проти показників 2020 року на 5,9 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

Найбільше зростання прогнозується по продукції озимих зернових культур, обсяги виробництва яких збільшаться  на 15,9 %. Також буде більше вироблено сої (+12,2 %,) плодово-ягідних культур (+10,8 %), винограду (+8,5 %) та сорго (+8,1 %). Менш відчутно зросте виробництво олійних культур (+7,4 %)  та ярих зернових (+3,1 %), зазначив науковець.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 51

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>