Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Прийняття так званого «компромісного» варіанту врегулювання порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої та ріпаку, запропонованого Податковим комітетом ВРУ, може зумовити цілу низку негативних наслідків. Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Такі норми є дискримінаційними по відношенню до представників малого та середнього аграрного бізнесу. Вони суперечать положенням частини третьої статті 42 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає неправомірне обмеження конкуренції.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги вирощування сої у сільгосппідприємств, які зможуть самостійно організувати поставки на експорт, становлять 2/5 загальних обсягів її вирощування – близько 1,7 млн т.

Натомість виробники 3/5 обсягів соєвих бобів в Україні будуть змушені спрямовувати свої поставки на переробні підприємства. Внаслідок цього обсяги переробки сої зростуть більш, як втричі проти нинішнього обсягу, що негативно позначиться на рівні закупівельних цін – принаймні до того часу, доки переробники не налаштують нові каналу збуту виробленої продукції. А це означає, що представники малого та середнього бізнесу недотримуватимуть частину потенційно можливих доходів, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, різновекторний механізм справляння ПДВ для різних категорій сільгосппідприємств потребуватиме посилення заходів податкового контролю.

Адже, прогнозує науковець, вже восени 2018 року може розпочатися формування оптимізаційних схем, спрямованих на те, щоб вирощена представниками малого та середнього бізнесу соя реалізовувалася великими сільгосппідприємствами, які самостійно організовують експортні поставки.

Ще однією загрозою, на думку експерта, є збільшення обсягів виробництва сої та ріпаку «в тіні» – на офіційно не зареєстрованих землях. Реалізація такої продукції може здійснюватись як шляхом її «заведення» на сільгосппідприємства, здатні забезпечити експортні поставки, так і безпосередньо трейдерам. В останньому випадку відшкодовувати буде нічого, оскільки виробник не зареєстрований платником ПДВ.

Водночас, зауважив Леонід Тулуш, переваги власників переробних підприємств також не є очевидними – за умов нераціонального законодавчого рішення бізнес сам визначить правила гри на даному ринку, внаслідок яких переробні потужності можуть так і залишитись незавантаженими.

Слід також врахувати, нагадав Леонід Тулуш, що у Держбюджеті-2018 ресурсу на бюджетне відшкодування ПДВ по операціях з поставки сої взагалі не було передбачене.

З огляду на всі ці фактори ухвалення «компромісного» законопроекту 7403-д може посилити протистояння сільгосппідприємств різних масштабів діяльності та контролюючих органів, зауважив експерт.

Отже, існує висока ймовірність того, що законопроект 4703-д не є останнім рішенням по «соєвих правках». Не виключено, що після кількох місяців адміністрування ухваленого порядку Податковий комітет ВРУ буде змушений повернутися до його розгляду знову і пристати на пропозицію товаровиробників, як це вже було, зокрема у 2014 році, спрогнозував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рішення щодо зміни режиму оподаткування ПДВ операцій із експорту сої з 1 вересня 2018 року є передчасним, адже його реалізація може мати негативні наслідки як для самої олійної галузі, так і для аграрного сектору економіки в цілому, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, виступаючи на засіданні круглого столу «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур: оцінка наслідків та пошук компромісу», який відбувся в Інституті аграрної економіки 14 травня 2018 року.

На його думку, від запровадження нової моделі справляння ПДВ при експорті соєвих бобів програють всі без винятку учасники ринку олійних культур, включаючи й самих ініціаторів відповідних змін – власників потужностей олієжирової галузі.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Одностайно вважаємо, що для попередження негативних сценаріїв розвитку олійної галузі в країні доцільно відмінити дію пункту 63 підпункту 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, як це передбачено проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-2 від 29.12.2017, йдеться у резолюції круглого столу «Зміна режиму оподаткування ПДВ експортних поставок олійних культур: оцінка наслідків та пошук компромісу», організованого Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» 14 травня 2018 року за участі представників центральних органів виконавчої влади, провідних громадських організацій та об’єднань сільгосппідприємств, асоціацій та об’єднань виробників, представників провідних компаній-переробників, трейдерів та експортерів олійних культур.

На думку учасників заходу, зазначені зміни, у разі набрання ними чинності, призведуть до прояву негативних процесів на ринку олійних культур, які мають важливе значення для економіки сільськогосподарських підприємств та зовнішньоторговельного балансу України.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-березні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав 2,2 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Характерною рисою І кварталу 2018 року стало збільшення обсягів експорту тваринницької продукції. Зокрема, зарубіжні поставки м’яса птиці збільшилися у січні-березні цього року до 75 тис. т проти 65 тис. т за відповідний період 2017 року. Експорт вершкового масла за І квартал 2018 року збільшився втричі проти показників січня –березня минулого року – з 3 тис. т до 9 тис. т. Експорт яєць за три місяці поточного року перевищив відповідні результати 2017 року у 2 рази і становив 26 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Загалом же, зазначив він, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2018 року склав 4,4 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США – на 4,5% – менше відповідних показників I кварталу 2017 року.

При цьому у загальній структурі вітчизняного експорту частка сільськогосподарської продукції склала 38%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Широкомасштабну роботу з реінтеграції сільського господарства Криму в економіку України після його деокупації слід починати вже зараз – дійшли одностайного висновку учасники круглого столу «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим», який відбувся у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 28 березня 2018 року.

Організаторами заходу виступили Меджліс кримськотатарського народу, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та Інформаційне агентство QHA «Кримські новини».

Обговоривши проблеми сучасного стану та перспективи розвитку сільського господарства тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, учасники заходу прийняли резолюцію, яку направили до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Меджлісу кримськотатарського народу.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Протягом 2015–2017 років до складу об’єднаних територіальних громад увійшло 8049 сільських населених пунктів. Це лише третина від їх загальної чисельності по Україні, поінформувала завідувач відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Марина Могилова, презентуючи результати проведеного науковцями установи дослідження «Формування об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості (інформаційно-аналітичний огляд)».

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Зміна порядку оподаткування операцій із вивезення сої за межі митної території України в митному режимі експорту що передбачена з 1 вересня 2018 року, містить суттєві ризики. Практична реалізація цих змін призведе до небажаних наслідків для всіх учасників даного ринку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи новації щодо порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245 від 07.12.2017.

Йдеться про перехід із режиму оподаткування за нульовою ставкою на режим звільнення від оподаткування – відповідно до вітчизняної практики 2011-2016 років, яка застосовувалась до експортних поставок зернових та технічних культур, пояснив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Цього року повний великодній кошик, що включає традиційні м’ясні продукти, сир, яйця, паску, вершкове масло, м’який та твердий сири, а також додаткові продукти – помідори, огірки, яблука та червоне вино, коштуватиме, в середньому по Україні, 660 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, вже третій рік поспіль найдешевшим великодній кошик буде у Тернопільській області – 589 грн, а найдорожчим – 760 грн – у Києві. Це залежить від цінових коливань на продукти харчування в областях України, пояснив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Прирости капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки України у січні-грудні 2017 року залишалися високими і склали порівняно з відповідним періодом 2016 року 30,7%, поінформувала старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Вероніка Нечитайло.

За даними Державної служби статистики України, у січні-грудні 2017 року загальний обсяг капітальних інвестицій, освоєних агропродовольчим сектором економіки, склав у фактичних цінах 75,7 млрд грн. Це в 1,2 разу перевищує показник аналогічного періоду 2016 року, зауважила експерт.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 29

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>