Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки.

За даними Державної митної служби України, у 2020 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 1,8 млрд дол. США. Це на 29 % менше, ніж 2019 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 36 % – до 4,4 млн т. Експорт ріпаку у натуральному виразі після рекордної для України позначки у 3,2 млн т 2019 року зменшився торік до 2,4 млн т. Більш ніж наполовину впали і закордонні продажі соєвих бобів – до 1,8 млн т, поінформував науковець.

За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2020 році, як і в попередні роки, є країни Азії та Європи.

Характерною рисою 2020 року стало подальше посилення позицій Європейського Союзу в імпорті насіння вітчизняних олійних культур. Торік країни цього регіону закупили понад 2/3 від вартісних обсягів поставок всіх олійних культур з України, зауважив Микола Пугачов.

За його словами, топ-3 основних споживачів вітчизняної продукції цієї групи залишився без змін. Лідируючу позицію серед імпортерів українських олійних культур третій рік поспіль утримує Німеччина (18,9%). Значними є також частки Туреччини (14,7%) та Бельгії (13,0%).

За ними йдуть Нідерланди (10,2 %), Білорусь (7,9 %), Велика Британія (5,9 %), Франція (5,6 %).

Звертає на себе увагу поява в цьому переліку Великої Британії. За 10 років ця європейська країна збільшила обсяги закупівель українських олійних культур більш ніж у 27 разів: з 4 млн дол. США у 2010 році – до 110 млн дол. США у 2020 році.

Сумарно ці сім країн забезпечили Україні понад 76 % експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

У 2020 році зменшення обсягів експортних поставок фіксувалось як по соєвій олії – 302 тис. т, так і по ріпаковій олії – 137 тис. т, поінформував експерт.

Втім, у групі жирів та олій визначальним товаром для експортних ринків залишається соняшникова олія вітчизняного виробництва. У 2020 році її експорт з України вдруге поспіль сягнув рекордного показника – 6,9 млн т, тим самим на 12 % перевищивши рекорд 2019 року у 6,1 млн т. Виручка від продажу соняшникової олії становила 5,3 млрд дол. США, що на 24 % більше, ніж у попередній рік, зазначив Микола Пугачов.

За його словами, 2020 року найбільший попит на українську олію традиційно спостерігався з боку Індії (25,1 %). Близько 1/5 частки зарубіжних поставок цього виду агропродукції закупив Китай (19,3 %).

Решта важливих країн – імпортерів вітчизняної олії помітно їм поступилися: Нідерланди (9,2 %), Іспанія (5,9 %), Ірак (5,6%), Італія (5,0%), Польща (4,8 %).

Сукупно ці країни акумулюють близько 75 % вартісних поставок української олії на зовнішні ринки, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Запровадження однократного зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із поставки молока сільгосппідприємствами може посилити наявний тренд щодо збільшення частки імпортної молокопродукції в Україні, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи можливі наслідки практичної реалізації ухваленого Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3656 від 16.06.2020), який нині знаходиться на підписі у Президента України.

В останні роки, зауважив експерт, український ринок заполонила імпортна молочна продукція. Якщо у 2018 році співвідношення між обсягами імпорту в Україну молокопродуктів – в перерахунку на молоко – та обсягами переробки молока становило 4,3 %, то у 2020 році воно сягнуло близько 20 %.

У 2020 році – вперше за часів незалежності України (!) – експортно-імпортний баланс молокопродуктів став негативним не лише по окремих групах молочної продукції, а й в цілому по усіх молокопродуктах, поінформував Леонід Тулуш.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, нині в Україні ціни на молокопродукти практично вичерпали можливості для зростання. Рівень закупівельних цін в окремих випадках вже перевищує відповідний їх рівень в країнах ЄС.

Крім того, застеріг науковець, навіть мінімальне зростання рівня закупівельних цін на молоко, автоматично буде провокувати зростання цін на молокопродукти для їх споживачів. А вони надаватимуть все більшу перевагу імпортній продукції.

Це, в свою чергу, може спричинити банкрутство окремих переробних підприємств та подальше зниження обсягів переробки молока в Україні – до рівня нижче 3 млн т, спрогнозував Леонід Тулуш.

За такої загрозливої тенденції з часом цілком ймовірно може виявитись, що обсяги виробленого сільгосппідприємствами молока – навіть без врахування молока населення – будуть перевищувати наявні переробні потужності. Адже в Україні зберігається тренд щодо зменшення кількості великих та середніх молокопереробних потужностей.

Після зменшення обсягів молокопереробки в Україні можна очікувати й зменшення обсягів виробництва молока – його банально не буде куди постачати.

Таким чином, в гонитві за поточною вигодою у вигляді зростання закупівельної ціни на молочну сировину – шляхом підтримки положень законопроєкту № 3656 щодо зниження ставки ПДВ при поставках молочної сировини – сільгосппідприємства можуть програти в середньостроковій перспективі, а з часом і взагалі втратити можливість заробляти на молочному бізнесі.

У виграші в даному випадку опиняться виробники молокопродуктів із країн, в яких проводиться політика державного протекціонізму щодо молочної галузі, зокрема, Німеччини, Італії, Польщі та інших, які й надалі будуть збільшувати свою присутність на українському ринку молокопродуктів, завойовуючи все більше його сегментів.

З огляду на це, необхідно більш зважено підходити до запровадження зниженої ставки ПДВ на молоко та інші соціально чутливі продукти – однократно, без поширення дії такої ставки на продукти переробки відповідної продукції.

З метою мінімізації можливих негативних ефектів від запровадження такого чутливого для аграрного ринку економічного рішення необхідно оптимізувати відповідний перелік, залишивши у ньому лише ті види сільгосппродукції, які чітко відповідають ідеології даної законодавчої ініціативи, спрямованої на протидію податковим маніпуляціям в аграрній сфері економіки, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Характерною тенденцією 2020 року стало посилення позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, торік був оновлений абсолютний рекорд за обсягами експорту м’яса птиці – до 431 тис. т, в той час як виручка від його продажів дещо скоротилась, склавши 555 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Однократне зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із поставки молока сільгосппідприємствами – з огляду на стан відповідного ринку в Україні – може призвести до здорожчання молокопродуктів, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, прогнозуючи можливі наслідки практичної реалізації ухваленого Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3656 від 16.06.2020), який нині знаходиться на підписі у Президента України.

Адже ПДВ є ціноутворюючим фактором, внаслідок чого зміна його ставки вплине на величину ціни постачання відповідної продукції – молока – з урахуванням даного податку, нагадав науковець.

Для того, щоб рішення про зміну ставки ПДВ було економічно нейтральним для економічних суб’єктів – згідно з заявами розробників даної законодавчої ініціативи – необхідно, щоб закупівельна ціна молока без врахування ПДВ залишилась незмінною.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Україна за останнє десятиріччя суттєво наростила обсяги експорту зернових. Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 51,3 млн т вітчизняного збіжжя. Це у 3,7 разу перевищує показник 2010 року, хоча й на 10% менше, ніж у рекордному 2019 році, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому виручка від експорту українського зерна склала торік 9,4 млрд дол. США.

У порівнянні з 2019 роком спостерігалось зниження обсягів поставок більшості основних товарних позицій продукції цієї групи.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Включення тваринницької продукції до переліку сільгосппродукції, на поставки якої пропонується знизити ставку ПДВ, не відповідає ідеології законопроєкту № 3656 і потребує додаткового обґрунтування, зауважив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, аналізуючи положення ухваленого Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 3656 від 16.06.2020), який нині знаходиться на підписі у Президента України.

Адже законодавча ініціатива, оформлена як законопроєкт № 3656, позиціонується як така, що спрямована на зменшення обсягів податкових зловживань по ланцюгах просування експортно-орієнтованої продукції – тобто, зернових та олійних культур, а також продуктів їх переробки, нагадав експерт. У ланцюгах просування даних видів сільгосппродукції генеруються значні обсяги фіктивного ПДВ, які потім державі доводиться відшкодовувати експортерам внаслідок недосконалості механізмів податкового адміністрування.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у 2020 році в Україну було ввезено агропродукції на 6,9 млрд дол. США. Це на 13 % більше, ніж у 2019 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав близько 6,1 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, країни – члени ЄС торік посилили свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 3133 млн дол. США 2019 року до 3554 млн дол. США торік. Частка європейських країн перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,6 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

2020 року продукція АПК склала 45 % у загальному експорті з України, зберігши лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки.

Знову за підсумками календарного 2020 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту соняшникової олії – 6,9 млн т та м’яса птиці – 431 тис. т. Серед товарів, що не належать до найбільш вагомих у переліку закордонних поставок, було досягнуто максимальні кількісні значення в експорті меду (81 тис. т), заморожених плодів і ягід (55 тис. т), макаронних виробів (30 тис. т) та консервованих томатів (66 тис. т), зазначив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, у 2020 році рентабельність виробництва гречки у сільськогосподарських підприємствах очікується на рівні 63 %. Це найвищий показник серед усіх видів сільськогосподарської продукції і майже на порядок вище рівня 2019 року у 6,6 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2020 році: методика і розрахунки (грудень 2020 року)».

За його словами, загальна рентабельність виробництва продукції сільського господарства у таких підприємствах очікується на рівні 17,4 %. Цей результат, хоча й перевищує показник 2019 року у 11,8 %, є однак нижчим, ніж у 2018 році, коли рентабельність виробництва агропродукції склала 22,8 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За попередніми розрахунками Інституту аграрної економіки, на виробництві продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах у 2020 році одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи розробку Інституту «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2020 році: методика і розрахунки (грудень 2020 року)».

На його думку, збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків – проти 5,3 млрд грн (!) у 2018 році.

Детальніше