Ми у ЗМІ

Український агросектор значною мірою залежний від імпорту. Про це нагадує Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.

«Понад 40-50 % азотних добрив закуповуються за кордоном. Це важливо, оскільки нестача внесення саме цих добрив значно обмежує ріст і врожайність культур. Калійні добрива теж важливі, проте їх дефіцит менш загрозливий, оскільки частково компенсується запасами в ґрунті. Фосфорні добрива мають помірне зростання споживання та зазвичай достатньо локальних запасів. Втім, їх нестача також негативно впливає на ріст рослин», – пояснює фахівець.

Читати далі:

В Україні у квітні подорожчають фрукти та овочі, незважаючи на те, що вартість деяких продуктів впала. Про це Главреду повідомила головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" д.е.н. Інна Сало.

За її словами, на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне здорожчання пального.

Вона додала, що близько 88 % овочів, а також 80 % плодових в Україні вирощується господарствами населення, тому формування ринкової товарної пропозиції та цін суттєво залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики.

Читати далі:

У квітні ціни на хліб в Україні зростуть. Подорожчання буде зумовлене підвищенням витрат на електроенергію, логістику та оплату праці. Про це Главреду розповіла головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" д.е.н. Світлана Черемісіна.

За її прогнозом, хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку додасть в ціні мінімум 2-3% і коштуватиме 63-64 грн/кг, хліб пшеничний з борошна першого ґатунку зросте в ціні до 53 грн/кг (+2-2,5%), хліб житній – до 53-54 грн/кг (+2-2,5 %), а батон – до 33-34 грн за 500 г (+2-2,5%).

Вона додала, що пошкодження енергетичної інфраструктури призводить до зростання витрат на електроенергію та змушує підприємства використовувати альтернативні джерела живлення, що суттєво підвищує собівартість виробництва.

Читати далі:

У квітні ціни на основні види молочної продукції помітно зростуть. Попит перед Великоднем не зможе суттєво вплинути на загальну ринкову ситуацію. Про це Главреду повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки Іван Свиноус.

За його словами, відключення електроенергії, зростання виробничих витрат, подорожчання пального та девальвація гривні суттєво ускладнили роботу молочної галузі України. Додатковий тиск створює обмежена державна підтримка та конкуренція з боку імпорту.

Читати далі:

Напередодні Великодня попит на м'ясо традиційно зростає, що призводить до подорожчання.

В Україні в березні 2026 року знизилися роздрібні ціни на основні види м'яса, проте вже в квітні очікується їх зростання. Про це повідомила виданню Главред провідна наукова співробітниця Національного наукового центру Інституту аграрної економіки Наталія Копитець.

За її словами, станом на 23 березня в супермаркетах подешевшали яловичина, свинина та курятина порівняно з січнем.

Зокрема, роздрібні ціни на ребра зменшилися на 2,2% і склали 269,55 грн/кг, тоді як гуляш подешевшав на 7,5% – до 357,17 грн/кг.

Читати далі:

В Україні спостерігається подорожчання гречки в супермаркетах. Основною причиною зростання цін став найменший за часи незалежності врожай цієї культури у 2025 році. Про це в коментарі "5 каналу" розповіла головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Світлана Черемісіна.

У 2025 році в Україні зібрали 70,8 тис. тонн гречки – це найменший урожай за часи незалежності.

Водночас традиційний рівень внутрішнього споживання становить 100-110 тис. тонн на рік. Тому може виникнути незадоволений попит у розмірі 30-35 тис. тонн, або 30-35%. Водночас наявність перехідних залишків крупи дасть змогу частково компенсувати цю нестачу.

Читати далі:

Вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 5-10%.

Такі розрахунки науковців Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Якщо торік весь комплекс весняно-польових робіт вартував близько 220 млрд грн, то, уточнює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, у 2026 році він може обійтися у 240-250 млрд грн, включаючи:

• насіння – 50 млрд грн (+10 %);
• пальне – 25,0 млрд грн (+10 %);
• мінеральні добрива – 60,0-65,0 млрд грн (+5-7 %);
• засоби захисту рослин – 25,0 млрд грн (+7-8 %);
• інші витрати – 80,0 млрд грн, тобто на рівні минулої посівної.

  Читати далі:

Провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Інститут аграрної економіки, д.е.н. Дмитро Людвенко відмічає, що, за прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2026 року через економічну ефективність виробництва посівні площі зростуть:

• під ячменем – на 16,4 %,
• житом – на 19,1 %,
• тритикале – на 18,5 %
• ріпаком – на 4,7 %.

Ці культури демонструють найвищу рентабельність та прибуток. 2025 року рентабельність ріпаку становила 32,8 %, ячменю – 39,1 %, а у жита цей показник найвищий серед усіх культур – 56,4 %.

Читати далі:

Матеріальні витрати відіграють значну роль у собівартості вирощування сільськогосподарських культур. На них припадає до 60 % від загальної собівартості сільськогосподарської продукції. Тому оптимізація матеріальних витрат шляхом зменшення їх використання та запровадження різноманітних інноваційних рішень може забезпечити суттєву економію для підприємств агробізнесу.

Найбільші частки у складі матеріальних витрат у виробничій собівартості мають мінеральні добрива – 20-25 %, пальне – 10-12 %, насіння – 10 %, а також засоби захисту рослин (ЗЗР) – 7-10 %.

Загальна щорічна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн т. Аграрії вносять близько  1,8–1,9 млн т добрив у діючій речовині, або 85–90 кг/га.

Читати далі:

Якою була ситуація на ринку гречки у 2019 – 2025 роках?

У перші роки повномасштабної війни ринок гречки в Україні зростав. Посівні площі розширювали на тлі підвищення економічної привабливості культури. Однак у 2024 році ситуація почала різко змінюватися. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна.

За словами експертки, упродовж 2019 – 2023 років рівень зібраних площ гречки в Україні зростав навіть попри початок повномасштабної російської агресії. Хоч зерновий ринок зазнав негативного впливу війни, його гречана складова демонструвала позитивні результати. Це сталося завдяки:

Читати далі: