Ми у ЗМІ

У І півріччі 2025 року значно збільшились обсяги надходження молокосировини від замовників: якщо попередні роки їх частка не перевищувала 1,5% в загальних обсягах надходжень, то 2025 року вона збільшилась до понад 7% (до 0,13 млн тонн). Надходження молока від підприємств збільшились на понад 6% проти І півріччя 2024 року та на 19,4% – проти І півріччя 2023 року.

Натомість і далі стрімко скорочуються обсяги закупівель молока в господарств населення – з 0,17 млн тонн у І півріч чі 2023 року до менш як 0,1 млн тонн у І півріччі 2025-го (у 1,8 раза). Як наслідок, стрімко зменшилась частка господарств населення в загальних обсягах постачання молока на промислову переробку – очікується, що 2025 року вона не перевищить 8%.

Читати далі:

В Україні масовий збір картоплі для тривалого зберігання завершується у кінці жовтня. Проте очікування щодо врожаю картоплі у 2025 році вже оптимістичні: за прогнозами Інституту аграрної економіки, валовий збір картоплі становитиме не менше 20 млн тонн. Це вищий показник, ніж у 2024 році, коли урожай картоплі зменшився через несприятливі погодні умови на 18%.

Обсяг врожаю картоплі 2025 має повністю покрити внутрішні потреби. Як зазначає Інна Сало, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», рівень споживання картоплі в Україні становитиме не менше 130 кг на одну особу на рік, що перевищує раціональну норму в 124 кг.

Для споживачів цьогорічна ситуація виглядає привабливо: у жовтні 2025 року середня ціна картоплі в супермаркетах становить близько 16 грн/кг, тоді як минулого жовтня вона сягала майже 28,5 грн/кг. Традиційно в холодну пору року триватиме помірне здорожчання картоплі. Інна Сало прогнозує щомісячне зростання цін на картоплю до кінця 2025 року до 10% від поточної ціни. Таким чином, до нового року вартість кілограма картоплі може становити близько 20 грн.

Джерело: the page

Попри зростання конкуренції з боку США, Україна продовжує активно постачати кукурудзу до країн Європейського Союзу. Про це розповів провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Богдан Духницький в коментарі «Комерсант Український».

За словами експерта, ситуація на ринку кукурудзи нині доволі неоднозначна.

«Іспанія, яка виступає найбільшим покупцем української кукурудзи в Євросоюзі, останнім часом стала надавати перевагу закупівлям зі США», — пояснює Духницький.

За підсумками маркетингового сезону 2024/25, Іспанія імпортувала 2,4 млн тонн кукурудзи з України — майже стільки ж, як і зі США.

Читати далі:

Чи ризикує Україна втратити ЄС

Попри зростання конкуренції з боку США, Україна продовжує активно постачати кукурудзу до країн Європейського Союзу. Про це розповів провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Богдан Духницький в коментарі «Комерсант Український»

За словами експерта, ситуація на європейському ринку кукурудзи є неоднозначною, і Україна не ризикує повністю втратити ЄС як ключовий напрямок. Однак конкуренція з США посилюється.

«Ситуація, що склалась нині на ринку кукурудзи, є доволі неоднозначною. Вона пов’язана з тим, що Іспанія, яка виступає найбільшим покупцем української кукурудзи в Євросоюзі, останнім часом стала надавати перевагу закупівлям зі США», — пояснює Духницький.

Читати далі:

У 2025 році український аграрний сектор демонструє стійкість, попри виклики війни та кліматичні зміни. За оцінками експертів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», валовий збір кукурудзи сягне 27-28 млн тонн.

«У 2025 році очікується збільшення валового збору культури на 1,9 % проти минулого року, що становитиме 27 – 28 млн т. Даний результат відповідає середньому зазначенню за 2022-2024 роки», — розповів у коментарі «Комерсант Український» старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Дмитро Людвенко.

Читати далі:

В Україні продовжується тенденція до подорожчання основних видів м’яса. За даними Держстату, за рік – серпень 2025 року порівняно з серпнем 2024-го – середні споживчі ціни на яловичину, свинину, сало та м’ясо птиці зросли від 15,2 % до 37,5 %.

Найменше здорожчало сало – на 15,2%, і в серпні 2025 року воно коштувало 185,03 грн/кг. Яловичина подорожчала на 22,9 % – до 332,53 грн/кг, свинина – на 36,8 % – до 248,93 грн/кг. Ціна на тушку курячу зросла на 35,9 % – до 117,95 грн/кг, а філе куряче – на 37,5 % – до 223,89 грн/кг.

За словами провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" к.е.н. Наталії Копитець, головними причинами здорожчання є військово-економічна ситуація в країні: "Серед основних факторів – воєнні дії та наслідки повномасштабної агресії рф проти України, включаючи втрату поголів’я та виробництв через військові дії та окупацію значної території; зростання вартості кормів; підвищення цін на енергоресурси; дефіцит робочої сили через переміщення в більш безпечні регіони, виїзд за кордон або мобілізацію".

Читати далі:

Втім, на думку науковців, у найближчій перспективі зберігатиметься стійкий тренд підвищення цін на основні види молочної продукції. На думку провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Івана Свиноуса, основними чинниками цього процесу є скорочення пропозиції молока на внутрішньому ринку, а також зростання собівартості його виробництва й подальшої переробки. Водночас імпорт дешевшої молочної продукції не матиме суттєвого впливу на формування внутрішніх цін.

"У другій і третій декаді жовтня можливе суттєве підвищення закупівельних цін на молоко екстра та вищого ґатунку, що зумовлено поєднанням як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним із ключових драйверів може стати ухвалення Єврокомісією нової торговельної угоди, яка відкриє перспективи для відновлення експорту української молочної продукції на європейські ринки. Це, своєю чергою, сприятиме зростанню конкуренції за високоякісне молоко між переробними підприємствами всередині країни, адже вони будуть прагнути забезпечити достатні обсяги сировини для виконання потенційних експортних контрактів", - зауважує науковець.

Так, констатують фахівці, у жовтні 2025 року середня ціна молока жирністю 2,5 % очікується на рівні 43,5 грн/кг (+1,2 грн порівняно з вереснем), вершкового масла жирністю 72,5 % – 365 грн/кг (+40 грн), а сметани жирністю 20 % – 160 грн/кг (+15 грн).

Джерело: Главред

Також впродовж жовтня 2025 року очікується здорожчання плодових на 5-7 % порівно з нинішніми цінами. На думку головного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інни Сало, на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.

"Впродовж жовтня 2025 року ціни на салатні овочі, зі зниженням їх сезонної пропозиції, поступово зростатимуть і можуть збільшитися порівняно з нинішніми до 15%. На формування цін на плодові суттєво впливають обсяги товарної пропозиції, яка істотно залежить від погодних умов... Втім, ситуація істотно залежить від обсягів постачання та логістики. Вітчизняний ринок плодових вже тривалий час є переважно саморегульованим, оскільки основна маса продукції – до 80 % – виробляється господарствами населення. Ціни на імпортовані плоди лишаються високими. Станом на 23 вересня 2025 року проти кінця серпня поточного року ціни на банани здорожчали до 61,92 грн/кг (+1,2%), лимони – до 105,90 грн/кг (+9,8%). Водночас апельсини здешевшали до 100,80 грн/кг (-1,3%), мандарини – до 105,85 грн/кг (-15,7 %), виноград – до 115,0 грн/кг (-17,5 %)", - резюмує науковиця.

Джерело: Главред

В Україні зберігається тенденція до щомісячного здорожчання хліба; за прогнозом, ціни за підсумками 2025 року зростуть на 11-23% залежно від виду продукції.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Черемісіна.

За словами науковиці, тенденція до щомісячного підвищення цін на хліб, що була актуальною торік, зберігається і цьогоріч. Так, щомісяця асортимент виробів хлібопекарської галузі дорожчає на 1-1,7% залежно від виду продукції.

Читати далі:

За даними Держстату, з початку року ціни на пшеничний хліб з борошна вищого ґатунку зросли на майже 13%, з борошна першого ґатунку – на 9%, житній – на 6,4%.

За серпень весь асортиментний ряд хлібобулочних виробів зазнав певного цінового подорожчання: пшеничний хліб вищого ґатунку подорожчав до 58,51 грн/кг (+1,1%), пшеничний першого ґатунку – до 46,31 грн/кг (+0,3%), житній – до 47,99 грн/кг (+1%), батон вагою 500 г – до 29,45 грн (+0,2%).

Але якщо порівнювати зі серпнем 2024-го, то загальне подорожчання за останні 12 місяців виявилося відчутним – загалом на названі сорти хліба воно становило 20–23%. У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» порахували, якщо середнє щоденне споживання хліба на одну людину становить близько 200–250 г, то середньомісячні витрати домогосподарств на хліб зросли з 225,7 грн до 273,4 грн, що на 21% більше, ніж у 2024 році.

Читати далі: