Ми у ЗМІ

Економічна ефективність вирощування проса значною мірою залежить від ринкової кон’юнктури — насамперед рівня цін реалізації та стабільності попиту. За відносно невисоких виробничих витрат культура може забезпечувати позитивну рентабельність.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.

За його словами, у 2023 році її рівень становив 18,7%. У 2024 році внаслідок зниження ціни реалізації більш як на 15% виробництво стало збитковим, а рентабельність знизилася до мінус 0,7%. Проте 2025 року на тлі зростання ціни майже на 26% порівняно з попереднім періодом рентабельність підвищилася до 15,5%.

Читати далі:

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання частини овочів. За прогнозом головної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Інни Сало, овочі борщового набору можуть зрости в ціні до 7%, а салатні овочі - до 20% через сезонне скорочення пропозиції.

Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку.

"У жовтні очікується поступове здорожчання проти нинішніх цін овочів борщового набору - до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевшання зерняткових, з розширенням обсягів їх продажу - яблук до 10%. Ціни на салатні овочі у жовтні 2026 року, зі зменшенням їх пропозиції, зростуть проти нинішніх цін до 20%", - зазначила Сало.

Читати далі:

У жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%.

"За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса - яловичину, свинину та курятину - можливе підвищення роздрібних цін до 3%", - розповіла вона Главреду.

При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не було: одні види продукції дорожчали, інші - ставали дешевшими. Одним із головних факторів, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копитець, саме корми формують близько 70% собівартості м’яса.

"Восени визначальним чинником, який впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їх фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% складають саме корми", - пояснила експертка.

Джерело: Главред

Як пояснив Главреду провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус, восени молочна продукція традиційно дорожчає через скорочення надоїв. Цього року до сезонного фактора додається зростання виробничих витрат.

"Осіннє підвищення цін на молоко та молочну продукцію зумовлюється сезонним скороченням надоїв, подорожчанням кормів, енергоносіїв, ветеринарних препаратів, пакувальних матеріалів і логістичних послуг", - пояснив Свиноус.

За прогнозом експертів, у жовтні помітне подорожчання прогнозують і для молочної продукції. Пастеризоване молоко може зрости в ціні більш ніж на 6%, кефір - майже на 6%, а сметана - на 6,5%.

Читати далі:

Попри ураження логістичної інфраструктури розподільчих хабів, складів та АЗС, а також проблеми з електропостачанням, галузь демонструє стабільне відновлення: поголів'я птиці на підприємствах зросло на 6,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (до 120,0 млн голів).

«У господарствах населення поголів'я продовжує скорочуватися на 4,8% (до 96,5 млн голів), що залишається стійким структурним трендом. Загалом у країні поголів'я зросло на 1%, до 216,5 млн голів. Таке розширення виробничої бази на підприємствах є ключовим фактором подальшого нарощування обсягів і системного відновлення птахівництва», — коментує провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та продовольства Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Наталія Копитець.

Читати далі:

16 вересня набув чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Його було ухвалено ще наприкінці серпня 2023 року. І ось цілих три роки тривав перехідний період, упродовж якого не лише державні інституції, але й агровиробники мали підготуватись до заявлених змін.

Новим законом встановлюються конкретні заборони і стосуються вони трьох культур. По-перше, мова про генетично модифіковану кукурудзу, для якої запроваджено заборону на дослідження, випробування, державну реєстрацію, розміщення на ринку та ввезення на митну територію України, крім ввезення для науково-дослідних цілей у замкненій системі за наявності відповідного дозволу. По-друге, йдеться про генетично модифіковані цукрові буряки та ріпак. Їх заборонено вирощувати протягом п’яти років, тобто до вересня 2031 року, крім вирощування для проведення досліджень і випробувань за наявності відповідного дозволу.

Читати далі:

Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,  д.е.н. Дмитро Людвенко.

За його словами, повномасштабним або домінуючим явищем це не стане.

Великі господарства з власною інфраструктурою сушіння і зберігання будуть уникати такої практики через ризик зниження якості зерна. Водночас, залишати кукурудзу в полі, будуть змушені переважно дрібні та середні фермери, які не мають постійного доступу до елеваторів або не можуть дозволити собі додаткові витрати на сушіння.

Джерело: AgroPortal

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при песимістичних сценаріях прогнозу, наприклад, за умов різкого погіршення погоди восени, дефіциту палива або інших непередбачуваних обставин, у низці регіонів тимчасово може спостерігатися збільшення площ, де кукурудза залишиться в полі на перезимівлю.

Офіційної статистики щодо площ, які свідомо залишатимуть на перезимівлю, наразі немає, оскільки збиральна кампанія лише розпочинається. Водночас з огляду на дефіцит потужностей для зберігання та очікуваний урожай потенційний масштаб може становити до 1 млн га. Це прогнозна оцінка, а не фактично зафіксований показник.

Читати далі:

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Насамперед це залежатиме від безпекової ситуації та фінансової спроможності аграріїв провести посівну, зазначили у коментарі AgroPortal.ua в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Найбільші ризики пов’язані з прифронтовими територіями, де частина земель залишається фізично недоступною або має високі ризики для проведення польових робіт. Не менш важливим чинником, ніж фізична можливість провести посівну, є дефіцит обігових коштів. Додатковий тиск створюють логістичні проблеми, нестабільність експорту та високі витрати на транспортування. За одночасного зниження закупівельних цін це суттєво погіршує економіку вирощування зернових.

Читати далі:

В Інституті аграрної економіки не виключають, що найбільшого скорочення зазнають площі під озимою пшеницею. Тут нагадали, що, за результатами сівби під урожай 2026 року озимої пшениці засіяли на 5,3 % менше від попереднього року. І така тенденція може зберегтися і в поточній кампанії.

Очікується втрата частки посівного масиву озимого ячменю та жита через нижчу маржинальність порівняно з іншими культурами, зокрема, олійними.

Загальне зменшення посівних площ під озиминою прогнозується на рівні 4-5 % від показників минулого року. Аграрії планують частково перерозподілити ресурси на користь економічно виправданих напрямів агровиробництва, наприклад, сої або соняшнику. Також низка господарств роблять свій вибір на користь озимого ріпаку або твердих сортів пшениці, що викликано зміною кліматичних умов і ускладненою логістичною інфраструктурою.

Читати далі: