Ми у ЗМІ

16 вересня набув чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Його було ухвалено ще наприкінці серпня 2023 року. І ось цілих три роки тривав перехідний період, упродовж якого не лише державні інституції, але й агровиробники мали підготуватись до заявлених змін.

Новим законом встановлюються конкретні заборони і стосуються вони трьох культур. По-перше, мова про генетично модифіковану кукурудзу, для якої запроваджено заборону на дослідження, випробування, державну реєстрацію, розміщення на ринку та ввезення на митну територію України, крім ввезення для науково-дослідних цілей у замкненій системі за наявності відповідного дозволу. По-друге, йдеться про генетично модифіковані цукрові буряки та ріпак. Їх заборонено вирощувати протягом п’яти років, тобто до вересня 2031 року, крім вирощування для проведення досліджень і випробувань за наявності відповідного дозволу.

Читати далі:

Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,  д.е.н. Дмитро Людвенко.

За його словами, повномасштабним або домінуючим явищем це не стане.

Великі господарства з власною інфраструктурою сушіння і зберігання будуть уникати такої практики через ризик зниження якості зерна. Водночас, залишати кукурудзу в полі, будуть змушені переважно дрібні та середні фермери, які не мають постійного доступу до елеваторів або не можуть дозволити собі додаткові витрати на сушіння.

Джерело: AgroPortal

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при песимістичних сценаріях прогнозу, наприклад, за умов різкого погіршення погоди восени, дефіциту палива або інших непередбачуваних обставин, у низці регіонів тимчасово може спостерігатися збільшення площ, де кукурудза залишиться в полі на перезимівлю.

Офіційної статистики щодо площ, які свідомо залишатимуть на перезимівлю, наразі немає, оскільки збиральна кампанія лише розпочинається. Водночас з огляду на дефіцит потужностей для зберігання та очікуваний урожай потенційний масштаб може становити до 1 млн га. Це прогнозна оцінка, а не фактично зафіксований показник.

Читати далі:

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Насамперед це залежатиме від безпекової ситуації та фінансової спроможності аграріїв провести посівну, зазначили у коментарі AgroPortal.ua в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Найбільші ризики пов’язані з прифронтовими територіями, де частина земель залишається фізично недоступною або має високі ризики для проведення польових робіт. Не менш важливим чинником, ніж фізична можливість провести посівну, є дефіцит обігових коштів. Додатковий тиск створюють логістичні проблеми, нестабільність експорту та високі витрати на транспортування. За одночасного зниження закупівельних цін це суттєво погіршує економіку вирощування зернових.

Читати далі:

В Інституті аграрної економіки не виключають, що найбільшого скорочення зазнають площі під озимою пшеницею. Тут нагадали, що, за результатами сівби під урожай 2026 року озимої пшениці засіяли на 5,3 % менше від попереднього року. І така тенденція може зберегтися і в поточній кампанії.

Очікується втрата частки посівного масиву озимого ячменю та жита через нижчу маржинальність порівняно з іншими культурами, зокрема, олійними.

Загальне зменшення посівних площ під озиминою прогнозується на рівні 4-5 % від показників минулого року. Аграрії планують частково перерозподілити ресурси на користь економічно виправданих напрямів агровиробництва, наприклад, сої або соняшнику. Також низка господарств роблять свій вибір на користь озимого ріпаку або твердих сортів пшениці, що викликано зміною кліматичних умов і ускладненою логістичною інфраструктурою.

Читати далі:

Сьогодні експорт аграрної продукції, насамперед зернових та олійних культур, опинився під серйозним тиском. Посилення російських ракетних ударів по портовій інфраструктурі Одеси, подорожчання альтернативних логістичних маршрутів, обмеження з боку окремих європейських країн щодо закупівлі української агропродукції та низка інших факторів уже призвели до суттєвого скорочення експортних можливостей України.

Як зазначає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, коректніше говорити не про повне блокування всіх портів Великої Одеси, а про суттєве обмеження та нестабільність їхньої роботи внаслідок систематичних російських атак.

Це принципово важливо, оскільки українська зернова логістика значною мірою залежить від морського транспорту. За даними Державної митної служби, у 2024−2026 роках близько 90% експорту зернових та олійних культур здійснювалося через Чорне море. На альтернативні маршрути: залізничний, автомобільний та річковий транспорт припадало близько 10%.

Читати далі:

Як зазначив науковець Іван Свиноус, в останній місяць літа можна очікувати помірного підвищення цін на молоко та молочні продукти.

За словами експерта, від початку 2026 року становище сільськогосподарських підприємств залишається складним з огляду на кілька факторів:

• закупівельні ціни наблизилися до собівартості виробництва у багатьох господарствах через випереджальне зростання вартості кормів, енергоресурсів, пального та оплати праці;
• торговельні мережі довше розраховуються з постачальниками та переносять частину фінансових ризиків ритейлу на виробників і переробників;
• сезонне зменшення використання зелених кормів наприкінці літа, яке призводить до зростання витрат на утримання поголів'я корів.

  Читати далі:

Як розповіла в коментарі 24 Каналу науковиця Інна Сало, вартість овочів і фруктів для споживачів у серпні прогнозовано знижуватиметься.

У липні в Україні подешевшали салатні овочі та складники борщового набору. Найістотніше падіння цін фіксують для молодого буряка, картоплі, моркви та огірків. За наведеними експерткою даними, станом на 28 липня середні ціни порівняно з червневими були такими:

Читати далі:

За підсумками липня в продуктових супермаркетах на 1,8 – 11,4% знизилися ціни майже на всі види м'яса, окрім яловичих і свинячих ребер, а також солоного сала. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Наталія Копитець.

Наприклад, середні ціни на яловичину гуляш в магазинах зменшилися на 4% – до 416,95 гривні за кілограм, однак ребра здорожчали на 1% – до 282,80 гривні за кілограм.

Свинина грудинка, лопатка, ошийок і підчеревина подешевшали на 2,5 – 7% і коштують від 202,27 гривні до 314,23 гривні за кілограм. Однак ребра зросли в ціні на 2,9% і коштували 231,47 гривні за кілограм.

Читати далі:

Вартість хлібобулочних виробів для українців зростає впродовж 2026 року, однак останнім часом темпи здорожчання дещо сповільнилися. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Світлана Черемісіна.

Експертка не бачить передумов для зниження цін на хліб у магазинах найближчим часом. Новий урожай пшениці не означає автоматичного подешевшання хлібобулочних виробів, оскільки частка вартості зерна в їхній роздрібній ціні становить близько 20 – 25%. Кінцеву ж ціну формують здебільшого витрати на:

• перероблення;
• електроенергію та газ;
• логістику;
• пакувальні матеріали;
• оплату праці;
• торговельні націнки.

  Читати далі: