Ми у ЗМІ

Площі під гречкою в Україні протягом останніх п'яти років характеризувалися значною волатильністю, що було обумовлено як ринковою кон'юнктурою, так і впливом чинників, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначила головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Світлана Черемісіна.

Читати далі:

Якими темпами дорожчає хліб у 2026 році?

Здорожчання хліба в Україні значно пришвидшилося, однак зростання витрат виробники не можуть повністю переносити на споживачів. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла експертка Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна.

Науковиця зауважує, що попит на сегмент соціальних сортів хліба є особливо чутливим до зміни цін. Тому подорожчання хліба відбувається поступово, але стабільно. Цьогоріч його темпи значно випереджають показники 2025 року.

Читати далі:

Як зазначає науковець Іван Свиноус, вартість молочних продуктів для споживачів України зростатиме через низку чинників, зокрема – подорожчання енергоносіїв. Експерт говорить, що в Україні триває скорочення чисельності корів, а очікуваного цьогоріч сезонного збільшення виробництва молока в господарствах та його надходження на переробні підприємства фактично не відбулося.

Розвиток молочного скотарства гальмують високі виробничі витрати та низькі закупівельні ціни на сировину. Вони не забезпечують навіть покриття собівартості виробництва сирого молока в деяких господарствах.

Читати далі:

Порівняно з початком 2026 року ціни на м'ясо в Україні станом на кінець травня здебільшого знизилися. Науковиця Наталія Копитець говорить, що більшість його видів у супермаркетах подешевшала на 1,7 – 5,4% за винятком яловичих ребер і гуляшу та свинини – підчеревини, лопатки та ошийку. Роздрібні ціни на це м'ясо зросли на 1 – 25,5%.

До прикладу, свинина грудинка і ребра здешевшали на 3,9 – 4,9%. Роздрібні ціни на сало солоне не змінилися, а на сало домашнє – зменшилися на 2%.

Читати далі:

Станом на кінець травня овочі з борщового набору зросли, зауважує експертка Інна Сало. У 3,9 раза подорожчала капуста білокачанна – до 45,75 гривні за кілограм, у 2,1 раза зросла в ціні морква – до 40,13 гривні за кілограм. До 20% підвищилися ціни на цибулю ріпчасту, буряк та картоплю.

Водночас ціни на салатні овочі проти кінця квітня знизилися:

• молода капуста подешевшала на 41,4% – до 45,57 гривні за кілограм;
• огірки колючі спали в ціні на 5,4% – 123 гривень за кілограм;
• перець болгарський жовтий здешевшав на 12,2% – 236,80 гривні за кілограм;
• помідори рожеві продають на 12,8% дешевше – по 227,67 гривні за кілограм;
• помідори сливки коштують дешевше на 28% – 202,19 гривні за кілограм;
• часник молодий впав у ціні на 2,2% – до 121,45 гривні за кілограм.

  Читати далі:

Провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Людмила Пархоменко згадує кілька негативних факторів, якими зумовлено зменшення посівної площі під цукровими буряками.

«Об’єктивні чинники – висока собівартість коренеплодів та цукру, падіння світових цін на цукор, зниження для вітчизняних виробників квот на експорт цукру до країн ЄС, а також несприятливі погодні умови під час весняної посівної кампанії. Очевидно, що свій негативний вплив має і повномасштабна збройна агресія РФ проти України. До суб’єктивних факторів можна віднести переорієнтацію господарств на вирощування більш маржинальних та менш затратних культур», – зазначає фахівчиня.

Читати далі:

Скільки агрохолдинги готові платити за землю?

Агрохолдинги пропонують на 38 – 40% вищі ціни на землю, ніж фізичні особи, поступово накопичуючи площі через дрібні угоди. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт Інституту аграрної економіки Ігор Юрченко.

Отримавши право купувати сільськогосподарські землі у 2024 році, агрохолдинги почали активно заходити на ринок і купувати дорожче. Спираючись на дані Державного геокадастру та статистики Мінекономіки, Ігор Юрченко наводить наступні середні ціни угод:

• у 2024 році юридичні особи купували землі в середньому по 55 946 гривень за гектар, тоді як фізичні особи – по 40 111 гривень за гектар (цінова премія +39,5%);
• у 2025 році юрособи в середньому платили по 61 637 гривень за гектар, а фізособи – 44 609 гривень за гектар (премія +38,2%).

  Читати далі:

Які причини глобального здорожчання апельсинів у світі?

Нині на світовому ринку кілька факторів зумовлюють подорожчання апельсинів та продукту їхньої переробки – соку. Йдеться зокрема про розповсюдження хвороб дерев та несприятливі погодні умови. Про це в коментарі 24 Каналу розповів науковець Інституту аграрної економіки Богдан Духницький.

Експерт зазначає, що у 2026 році через розповсюдження хвороб та несприятливу погоду в Бразилії очікують на 13 – 14% менший урожай апельсинів. Оскільки ця країна є найбільшим виробником цього виду цитрусових, скорочення пропозиції відчутно вплине на глобальний ринок.

Читати далі:

16 вересня цього року набуває чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Ним запроваджуються реальні механізми контролю за якістю продукції та відповідальності за порушення.

Олександр Захарчук, завідувач відділу Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», наводить такі дані:

«У неофіційному або «тіньовому» обігу, згідно з оцінками науковців Інституту аграрної економіки, були приблизно половина генномодифікованої сої, близько 10 % ГМ-ріпаку та менше 1 % ГМ-кукурудзи. При цьому частка ГМ-сої в Україні стрімко знижується. Нині деякі експерти оцінюють її навіть у 25% від усього соєвого ринку. Але точних державних статистичних даних щодо часток вирощування саме ГМ-сої та не ГМ-сої немає».

Читати далі:

Посівна кампанія 2026 року відбувається в умовах посилення економічного тиску на аграріїв. Зокрема, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт зросте порівняно з 2025 роком у середньому на 10-12%.

Такі підрахунки Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Якщо торік весь комплекс робіт вартував близько 220 млрд грн, то у 2026 році він може обійтися у 240-250 мдрд грн, уточнює завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту, член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Читати далі: