Ми у ЗМІ

Науковиця Світлана Черемісіна розповіла під час розмови з 24 Каналом, що протягом 2023 року поточна цінова ситуація на зернові культури мала вкрай негативну динаміку. Ціна ж на зерно, зокрема і на пшеницю у 2024 році продовжує рости.

Середня ціна пшениці 2 класу станом на кінець 2023 року складала 4 953 гривні за тонну, 3 класу – 4 759 гривень за тонну, що на 15 – 18 % нижче рівня 2022 року.

Кукурудза, за її словами, реалізовувалась у середньому по ціні 4 149 гривень за тонну, що майже на 37 % нижче цін 2022 року. Ячмінь втратив 60 % від ціни 2022 року і коштував 3 390 гривень за тонну. І лише ціна на овес перевищила показник 2022 року на 14 % і становила 6 113 гривень за тонну.

Читати далі:

Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус говорить, що спека в червні-липні, яка за прогнозами метеорологів буде спостерігатися і в серпні 2024 року, негативно відображається на продуктивності корів і рівні забезпечення їх кормами. Це, на думку експерта, призводить до скорочення пропозиції на ринку молока, повідомляє 24 Канал.

В умовах нестійкого забезпечення електроенергією більшість сільськогосподарських підприємств використовують як альтернативне джерело енергії дизельні електрогенератори, що призводить до подорожчання вартості молока. При цьому спостерігається стійкий попит на молокосировину з боку переробних підприємств, – говорить Іван Свиноус.

Читати далі:

Сіють і збирають врожай під обстрілами, весь час наражаються на мінну небезпеку і щоразу долають нові негаразди. День фермера відзначають в Україні 19 червня. Нині сільське господарство - одна з найбільш постраждалих галузей української економіки. 7 мільйонів гектарів угідь - під окупацією або ж непридатні для ведення господарства. Про перспективи фермерства розповів д.е.н. Олександр Шпикуляк в ефірі ТСН на телеканалі 1+1.

Переглянути відео

Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової частини, вважає, що ризик банкрутств у агросекторі залишається актуальним через нестабільність ситуації на фронті та загрозу подальших атак на портову інфраструктуру. На думку експерта, слід також враховувати вірогідні нові регуляторні обмеження, які можуть ускладнити торгівлю та вплинути на конкурентоспроможність української продукції.

«На спроможність фермерів забезпечити посівну в повному обсязі впливали логістичні проблеми та дефіцит ресурсів: постачання добрив, засобів захисту рослин, насіння окремих культур. А за оцінками FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), третина сільськогосподарських земель могла залишитися необробленою через брак трудових ресурсів, – зазначає Олександр Нечипоренко. – У багатьох аграріїв, особливо на сході країни, виникали проблеми через підвищення цін на паливо. Незважаючи на всі виклики, фермери продовжують роботу. Але в окремих випадках все ж змушені скорочувати посівні площі та обмежувати використання засобів захисту рослин і добрив».

Джерело: The Page

Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:

• «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
• «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
• «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
• гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
• компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);

  Читати далі:

«Профільні спеціалісти попередньо оцінюють втрати на рівні щонайменше 25 % медоносних територій і бджолиних роїв, хоча дати точну оцінку нині дуже складно. Виробничий потенціал галузі бджільництва продовжуватиме знижуватись і надалі», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки.

В Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав’я, зібраного з квіток кількох рослин.

Переважно солодку продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС — 50,7 тисячі тонн, або 88 %. За 2023 рік експортували 55,4 тисячі тонн меду, зокрема на європейські ринки — 51,7 тисячі тонн. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.

Читати далі:

Загалом інвестиційні процеси в аграрному секторі економіки упродовж тривалого часу вирізняються нестабільністю і занизькою інвестиційною активністю. Адже для інноваційно-інвестиційної модернізації галузі рівень капіталовкладень має бути не нижчим за $150 на гектар угідь. Але фактично цей показник суттєво менший. Приміром, упродовж п’ятьох років, що передували повномасштабному вторгненню, капіталовкладення становили від $70 до $100 на 1 га. Але, попри нестабільність надходжень і декапіталізацію галузі, динаміка капітальних інвестицій в агропродовольчий сектор за всіма джерелами фінансування все-таки має висхідний характер, стверджує завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук. У 2023 році, за прогнозними оцінками науковців ІАЕ, очікується незначне Привабливим для прямих інвестицій для нових інвесторів у 2022 році став харчопром Більшість транснаціональних корпорацій, присутніх в Україні, не від- мовилися від інвестування зростання інвестицій в аграрний сектор країни до $1,7-1,8 млрд проти $1,5 млрд у 2022-му.

Читати далі:

Цього року зібрати великодній кошик для родини з чотирьох людей в Україні коштуватиме 1422 грн та 1326 грн у Польщі. Такі дані оприлюднили Інститут аграрної економіки та аналітичний центр міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal. Польщу обрали до аналізу, оскільки там найбільше українців, що знаходяться за кордоном, які так само готуються до Великодня.

Відтак, вартість домашньої паски за традиційним рецептом складе 179,8 грн за 1 кг в Україні та 185 грн у Польщі. Найдорожчими складовими є м’ясні страви. Дослiдники порахували вартість кошика з розрахунку 0,5 кг за кожний продукт. Домашня ковбаса Україні вартує 200 грн в Україні та 244 грн у Польщі. Буженина – 265 грн в Україні та 195 грн у Польщі. Вартість сала в Україні значно менша –  110 грн, у той час як у Польщі – 200 грн.

Читати далі:

У коментарі 24 Каналу науковиця Інна Сало розповіла, що за даними Мінфіну, середні ціни на окремі види плодових впродовж квітня 2024 року зросли. Крім того, у травні цей тренд продовжиться.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у травні 2024 року очікується незначне здорожчання плодових.

• Станом на 23 квітня 2024 року порівняно з 31 березня цього року банани здорожчали до 69,40 гривні за кілограм (+6,9 %),
• мандарини – до 76,33 гривні за кілограм (+24,8 %),
• виноград – до 279,44 гривні за кілограм (+6,34 %),
• яблука – до 25,39 гривні за кілограм (+29,5 %),
• водночас апельсини здешевшали до 70,52 гривні за кілограм (-1,4 %),
• лимони – до 56,40 гривні за кілограм (-3,8 %).

  Детальніше

Про аграрний потенціал України на третій рік повномасштабної війни, нинішню структуру посівних площ, продовольчу безпеку країни та продаж вітчизняної агропродукції за кордон розповів в інтерв’ю Тижню директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

— Які культури традиційно вирощували в Україні? На чому роблять акцент нині?

— Уже тривалий час український агробізнес робить ставку на виробництво продукції рослинництва. Торік воно займало до 79 % у структурі виробництва всієї аграрної продукції та забезпечувало близько 50 % експортних надходжень.

Читати далі: