Ми у ЗМІ

В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.

У Херсонській, Запорізькій, Донецькій, частково Миколаївській областях зафіксовані масові обстріли під час жнив. Крім того, трактори та комбайни є зручними цілями для дронів і артилерії ворога, зазначають у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Не менш важливим чинником впливу на врожай та хід збирання культури є і складні погодні умови в країні, додає старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитро Людвенко.

Читати далі:

У 2025 році в Україні, у промисловому секторі молочного скотарства, триває відновлення. На 1 листопада кількість корів у підприємствах та ФОПах зросла на 2,3%. Виробництво сирого молока за 10 місяців збільшилося на 7,6% порівняно з минулим роком. Очікується, що промислові ферми дадуть цього року на 0,2 млн тонн молока більше, ніж у 2024 році.

Такий ріст став можливим завдяки хорошій ціновій ситуації у 2023–2024 роках, коли ціни на молоко активно росли, особливо в другій половині року. Через це багато МТФ активізували інвестиції — будувалися або розширювалися виробничі потужності. У результаті на переробку надійшло вже понад 3,0 млн тонн молока за 10 місяців, а за весь 2025 рік очікується понад 3,6 млн тонн (проти 3,2 млн тонн у 2024 році).

Читати далі:

Дешеві сировина та робоча сила як конкурентні переваги України – вже в минулому

Аграрні перемовини – не просто одна з ключових, а напевно, найскладніша частина підготовки України до вступу в ЄС.

І не в останню чергу – через численні стереотипи, якими керуються європейські фермери, а через них – і уряди країн Євросоюзу щодо української "аграрки".

Уявлення, що відразу після вступу України в Євросоюз дешева українська агропродукція неодмінно знищить європейське фермерство і одночасно – забере собі більшу частину аграрних субсидій ЄС, стали настільки поширеними, що вже сприймаються як щось самоочевидне.

Читати далі:

Олександр Захарчук, член-кореспондент НААН, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», зазначає, що якісного зберігання найбільше потребують овочі, які швидко псуються.

«Передусім, це коренеплоди – морква та буряк, цибуля та капуста. Цього року найбільш проблемна ситуація з цибулею. Урожай ріпчастої цибулі виявився збитковим. Якщо весною ціна на цей овоч злітала до 30 грн/кг, то сьогодні фермерські господарства змушені реалізовувати цибулю за ціною 4-6 грн/кг. Зокрема, і через відсутність умов для її зберігання. Також відчувається нестача потужностей для зберігання картоплі та капусти», – зазначає фахівець.

Читати далі:

«Комерсант Український» звернувся до Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», аби там оцінили потенціал України у переробці аграрної продукції. За словами провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції інституту, доктора економічних наук Богдана Духницького, товари харчової і переробної промисловості все ж мають доповнюючу роль в експорті агропродовольчої продукції України.

У 2024 році вартість продажів переробленої продукції на зовнішніх ринках перевищила 4 млрд доларів США, відновившись до показників 2021 року, і це склало майже 17% у товарній структурі агропродовольчого експорту України. За 10 місяців нинішнього року всього експортовано такої продукції на суму близько 3,6 млрд доларів США, а її частка наразі зросла до 19,5%.

Читати далі:

Площа посіву озимих на зерно у 2025 році становитиме приблизно 5,4 млн га, що на 4% менше за попередню кампанію. Серед олійних культур, зокрема, посів ріпаку очікується на площі 1,1 млн га, що на 4,7% менше, ніж торік.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначили у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

За словами старшого наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитра Людвенка, за першу декаду листопада поточного року виконання прогнозу посіву зернових культур становить понад 94%. Осіння посівна проходить в умовах високих економічних, кліматичних та воєнних ризиків.

Читати далі:

Польські та німецькі сири витісняють українську продукцію з полиць магазинів через нижчі ціни. Вітчизняні виробники на внутрішньому ринку програють конкуренцію європейським країнам через низку причин.

Як зріс імпорт сирів до України?

Українські виробники сирів перебувають під тиском імпортної продукції, темпи завезення якої активізувалися наприкінці 2025 року. Вітчизняні сири програють завезеним у цінах через виробничі, логістичні та фінансові виклики. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Ольга Козак.

Читати далі:

Потреба українців у споживанні яблук забезпечена менш як на половину, а середньомісячні ціни на них у 2025 році зросли понад удвічі в порівнянні з минулим. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла науковиця Інна Сало.

До кінця 2025 року очікується сезонне щомісячне здорожчання яблук на 7 – 10 % порівно з нинішніми цінами. Викликає занепокоєння той факт, що наразі існує проблема забезпечення потреб населення за умов його низької купівельної спроможності, наявних високих цін і недостатнього обсягу фонду споживання.

Науковці Інституту аграрної економіки порахували, що рівень споживання яблук в Україні становить не більш як 23 кілограми на одну людину на рік. Тоді як раціональна річна норма споживання становить 50 кілограмів. Тож потреба населення в яблуках забезпечена тільки на 46 %.

Читати далі:

Жнива кукурудзи в Україні у розпалі, хоч темпи і відстають від минулорічних: на кінець жовтня було зібрано лише 40% площі. Головна причина повільного збору – складні погодні умови.

У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» уточнюють, що певні проблеми зі збиранням культури існують у центральних регіонах. Зокрема, в Черкаській та Кіровоградській областях, де через тривалі дощі та вологу погоду темпи збирання відстають від сусідніх регіонів – наприклад, Дніпропетровщини.

Водночас Дніпропетровська область обмолотила понад 60% посівних площ, за нею Закарпаття та Полтавщина – близько 50%. Найгірше збір іде у Вінницькій, Львівській та Чернівецькій областях – у межах 10%.

Читати далі:

Попри зниження цін на какао-боби у світі, вартість шоколаду залишатиметься високою через ризики, які не дозволяють повернути достатні рівні виробництва. Про це в коментарі 24 Каналу розповів доктор економічних наук Богдан Духницький.

Нестабільність на ринку какаопродуктів викликана проблемами в країнах Західної Африки, зокрема посухою й оновленням какао-плантацій. Проте загалом для сировини протягом останніх місяців фіксують тенденцію зниження вартості.

Світові ціни на шоколад поки залишатимуться високими, адже ризики не дозволяють повернути достатні рівні виробництва. Нині можна констатувати чергове зростання цін на какаопродукти в Україні, яке в найближчі місяці має продовжитися внаслідок впливу останніх актуальних тенденцій на глобальних ринках цих продуктів, що досі залишаються далекими від стабільності.

Читати далі: