Ми у ЗМІ

Експерти Інституту аграрної економіки резюмують, що з початку року здорожчали овочі борщового набору:

• капуста білокачанна – до 13,40 гривні за кілограм, зросла на 2,3%,
• буряк – до 12,50 гривень за кілограм, на 4,3%,
• картопля – до 10 гривень за кілограм, на 3,7%.

Високою лишається ціна на цибулю ріпчасту та моркву – 35,50 гривень за кілограм та 25,80 гривні за кілограм, що перевищує ціни на початку 2023 року на 2,6% та 0,8% відповідно, – зазначає Інна Сало.

Читати далі:

Інститут аграрної економіки порахував, що найбільшого подорожчання – більше ніж у 2 рази – 2022 року зазнали яйця. М’ясні та ковбасні вироби, сир та риба подорожчали на 30 – 35%. Вітчизняні вино-горілчані вироби зросли в ціні мінімум на 25 – 30%, а імпортні подорожчали майже на 50%.

З початку 2022 року суттєво – більше ніж в удвічі – зросли ціни на цитрусові та банани, які є об’єктивно-необхідним імпортом. На початку грудня 2022 року апельсини коштували 64 – 70 гривень за кілограм, мандарини 50 – 58 гривень за кілограм, лимони – 60,50 гривень за кілограм, банани – 60 гривень за кілограм.

Читати далі:

До кінця року загальна цифра прямої шкоди знову зросла й наблизилася до $10 млрд. За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександра Захарчука, у 2022 році внаслідок російського вторгнення український аграрний сектор отримає $9,3–9,8 млрд збитків.

Цю цифру формують блокування морських портів і зміна логістики експортних перевезень ($7,5–8,0 млрд), вартість непроданого торішнього зерна ($0,5 млрд), вартість знищених чи захоплених окупантами складських приміщень та елеваторів ($1,3 млрд). «Разом це становить $9,3–9,8 млрд, або майже сумарний прибуток аграрних підприємств, отриманий за 2020 та 2021 роки», – зазначає він.

Джерело: mind

Запровадження та використання зернового коридору розширило логістичні потужності для українського експорту, які від початку війни й фактично до серпня обмежувалися наявними можливостями сухопутного транспорту — залізничного й автомобільного.

«Завдяки цьому за дев’ять місяців війни — березень-листопад — Україна змогла експортувати всіма видами транспорту 12,3 мільйона тонн кукурудзи, близько 7 мільйонів тонн  пшениці та по 2,8 мільйона тонн олії й ріпаку», — вважає Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва продукції вирощування худоби і птиці та виробництва молока 2022 року зменшаться порівняно з торішніми на 10—12% і дадуть змогу забезпечити мінімальні потреби внутрішнього ринку.

Читати далі:

За словами завідувача відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру Інституту аграрної економіки Інни Сало, через перебої з енергопостачанням порушується процес інкубації яєць, а отже і отримання добових курчат-бройлерів, яких мали б виростити на м’ясо.

"Через порушення технології утримання гине молодняк худоби та птиці. Крім того, виникають складнощі з виробництвом кормів, переробкою та зберіганням кінцевої продукції у роздрібній мережі", - зазначила експерт.

Читати далі:

Україна — один із ключових постачальників продовольства для багатьох країн, каже професор Інституту аграрної економіки Микола Пугачов: «П'яте місце по різних продуктах, наприклад, по зерну пшениці, кукурудзи та ячменю, а по соняшниковій олії — узагалі перше місце»

За ініціативою «Grain from Ukraine», Україна спрямує частину експортованої пшениці країнам, які, згідно з визначенням Global Hunger Index, потерпають від голоду найбільше.

Лише за один день під час першого Міжнародного установчого саміту продовольчої безпеки вдалося зібрати 150 мільйонів доларів. Українську ініціативу підтримали 22 країни.

Читати далі:

“Влітку десяток яєць коштував від 28 до 30 грн, а вже з перших днів вересня роздрібна ціна на яйця в супермаркетах почала стрімко зростати і становила 41,56 — 42,35 гривні за десяток, у жовтні — 53 — 76 гривень”, — каже Світлана Пашко, старша наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Варто додати, що стабілізація цін кормів важлива для кінцевої вартості продукції. За словами Світлани Пашко, підписання “зернової угоди” і відкриття морських портів призвело до поступового підвищення ціни на кукурудзу (на 40%), яка є складовою комбікорму, а це — 65 — 70% собівартості яйця.

Читати далі:

Чи подешевшали якісь продукти у жовтні

За місяць ціни на продукти, згідно з даними Держстату, не знизились. Найменше в відсотковому значенні подорожчав хліб та хлібопродукти та соняшникова олія – на 0,5%. Експертка "Інституту аграрної економіки", у коментарі 24 каналу, розповіла, що упродовж жовтня 2022 року:

• хліб та хлібопродукти подорожчали у середньому всього на 0,2–0,6%, наприклад: батон "Київський нарізний" – з 25,40 гривень до 25,50 гривень за 500 грамів;
• ·соняшникова олія зросла в ціні в середньому на 0,4% – до 75 гривень за літр.

  Читати далі:

Як розповіла завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інна Сало, до Нового року прогнозується зростання роздрібних цін на різні види м’яса – на 7-10%. Також виросте вартість молочних продуктів (на 10-15%), зазначила вона. Зокрема, виросте ціна молока пастеризованого жирністю до 2,6% – до 40 грн за 1000 г.

Крім того, на тлі загальних інфляційних процесів може зрости середня ціна на соняшникову олію – до 75 грн/л. Фахівчиня вказала, що відбудеться й незначне зростання вартості овочів борщового набору – до 15-20%.

Читати далі:

Інна Сало, завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", перераховує таку низку пов'язаних з війною факторів впливу на ціни:

• підвищення попиту на продукти першої необхідності та тривалого зберігання;
• порушення логістичних ланцюжків між учасниками ринку;
• подорожчання пального та енергоносіїв;
• девальвація гривні;
• дефіцит або подорожчання кормів та ветеринарних препаратів;
• втрата поголів'я худоби, птиці та обсягів виробництва.

  Читати далі: