Архів новин

Перелік вітчизняної техніки та обладнання, вартість яких частково аграріям компенсує державний бюджет включає 210 виробників. Однак продукція українського сільгоспмашинобудування далеко не завжди конкурентоздатна.

Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д. е. н. Олександр Захарчук.

«Пояснень цьому вистачає. По-перше, даються взнаки застарілі методи виробництва та обладнання. По-друге, виробничі витрати зростають через високу вартість енергоносіїв та обсяг обов«язкових платежів, пов«язаних із заробітною платою. По-третє, на вартості продукції відбиваються занадто високі витрати на дотримання митних вимог під час імпорту комплектувальних, а також митні тарифи на них. І це дуже суттєві чинники впливу на конкурентоздатність техніки», — пояснює експерт.

Детальніше

Є РИЗИК, ЩО СІМЕЙНІ ФЕРМЕРИ ЗАЛИШАТЬСЯ ПОЗА РИНКОМ 

- Ольго, як зустріла аграрна спільнота запуск ринку? Чи отримують фермери доступні кредити для купівлі землі?

- Якщо говорити про реакцію й очікування українських аграріїв, то значна більшість із них поставилася до запуску ринку з великою осторогою. Питання нове, до кінця законодавчо не врегульоване. Роль і місце аграрія, як і українського селянина на цьому ринку – поки невизначені.

І загалом історія даного питання – це, за великим рахунком, було протистояння між лобістами крупного капіталу, у т.ч. й капіталу спекулятивного, та українським суспільством. Шалений тиск та абсолютно неприйнятні умови, які містила перша редакція законопроєкту, – ще більше загострили дане протистояння, що змусило людей вийти на вулицю.

Детальніше

У переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсує державний бюджет, – 210 виробників. Щоправда, через низьку якість складання, незручність в експлуатації та невідповідність сучасним технологіям продукція українського сільгоспмашинобудування далеко не завжди конкурентоздатна.

Пояснень цьому вистачає. По-перше, даються взнаки застарілі методи виробництва та обладнання. По-друге, виробничі витрати зростають через високу вартість енергоносіїв та обсяг обов’язкових платежів, пов’язаних із заробітною платою. По-третє, на вартості продукції відбиваються занадто високі витрати на дотримання митних вимог під час імпорту комплектувальних, а також митні тарифи на них. І це дуже суттєві чинники впливу на конкурентоздатність техніки.

Детальніше

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи рішення Верховної Ради України щодо ухвалення відповідної законодавчої ініціативи реєстр. № 5425-д від 14 червня 2021 року в цілому як закону, який вже направлено на підпис Президенту України.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції – в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

Детальніше

З часу затвердження на початку 2000‑х років національних стандартів розрив між відображенням міжнародних стандартів сучасної практики проведення оцінки і змістом національних стандартів оцінки посилився. Тому при перегляді діючих національних стандартів оцінки необхідно орієнтуватися на структуру і зміст найбільш визначних міжнародних стандартів оцінки з урахуванням специфіки їх застосування у законодавчому полі нашої країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук.

На його думку, найбільш актуальним перегляд існуючих стандартів оцінки є для аграрного сектора аграрної економіки.

Детальніше

У 2020 році Україна, незважаючи на значні обмеження міжнародної торгівлі, що були пов’язані з розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19, спромоглася не лише утримати високі місця у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів, а й посіла лідируючі позиції за обсягами експорту шроту і макухи, проса, ячменю, меду, ріпаку та інших видів сільгосппродукції, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький, коментуючи дані Державної митної служби та оперативну інформацію Міжнародного торгового центру (ITC).

Детальніше

Шановні колеги, щиро вітаю Вас з Днем Конституції України!

Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ.

Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Павла Скоропадського.

Детальніше

На прес-конференції УНІАН обговорили повернення ПДВ 20% на живих тварин та молоко. ПДВ 14% встановлене Законом №1115-ІХ у березні 2021 року вже призвело до подорожчання м’ясної та молочної продукції на 6-10%. М’ясокомбінати та молокопереробні підприємства через податкову дискримінацію змушені доплачувати 7,2% від закупівельної ціни на тварин та молоко замість тих, хто їх їм збуває через різницю ПДВ. Таким чином переплата 7,2% покладається на кишені споживача, через що продукція дорожчає на 6-10%. Українці мають низьку купівельну спроможність через пандемію. Вони витрачають в середньому 50% свого доходу на їжу, коли у країнах ЄС це 10-30%. Споживання м’яса в Україні найнижче серед усіх країни Європи – 45 кг на душу населення в рік проти рекомендованих 80 кг. Ситуація з молоком не ліпша. Окрім того, через зниження ПДВ на живих тварин та молоко збільшилась тінізація ринку, кількість фальсифікату, а також з’явились «сірі» схеми через подроблення юридичних осіб на ФОПи. Втрати держбюджету від таких схем сягатимуть 20 млрд грн в рік.

Детальніше

Науковий доробок учених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» традиційно отримав високу оцінку організаторів та учасників 33-ї Міжнародної агропромислової виставки «AGRO-2021», яка відбулася 8-11 червня 2021 року у Києві на території НК «Експоцентр України».

Україна, як потужний і надійний гравець на світовому ринку продовольства, повинна формувати свою політику в питаннях вдосконалення продовольчих систем, виходячи із зобов'язань країни, як члена міжнародного співтовариства. Про це розповів національний координатор України в альянсі «Продовольча коаліція», заступник директора Інституту аграрної економіки, академік Микола Пугачов під час панельної дискусії «Продовольчі системи: український контекст», яка відбулася 9 червня у рамках «АГРО-2021».

Детальніше

У березні 2020 року ми всі почувалися розгублено: закрилися парки, ринки, магазини, зупинилися пасажирські перевезення. До страху за здоров’я рідних додалися побоювання, чи вистачить в столиці та інших великих містах продуктових запасів. Запасів вистачило, але ціни в супермаркетах зросли, і для багатьох людей це було досить відчутно. На жаль, поза увагою суспільства під час локдауну залишилися виробники та переробники сільськогосподарської продукції, особливо малі й середні, які зазнали чималих збитків. Над тим, щоб ця ситуація не повторилася, над розробкою алгоритмів реагування і запобігання кризі, працюють нині науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».