MG 6346 cut3 грудня 2014 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» за участі Президента України (1994–2005) Леоніда Кучми, відбулося засідання круглого столу «Результати реформування аграрного сектору економіки України та перспективи його розвитку», присвяченого 20-річчю початку аграрної реформи в Україні.

Це були надзвичайно радикальні системні рішення, зазначив Президент НААН, академік НААН Ярослав Гадзало, відкриваючи засідання. Адже без аграрної реформи нині Україна не мала б 64 млн. т хлібу, не займала б перші позиції в світі по експорту олії, соняшника, кукурудзи, ячменю, ріпаку та інших сільськогосподарських культур.

Переглянути фото

Він зауважив, що без активної участі науковців втілити реформу у життя було б неможливо, а також на наголосив на величезному внеску Інституту аграрної економіки у наукове та законодавче забезпечення реформи.

Аграрна реформа в Україні була найбільш масштабна і водночас найбільш заполітизована, адже вона торкнулась долі десятків тисяч господарств і мільйонів селян, зазначив Леонід Кучма у вступному слові.

На його думку, у тому, що реформа відбулась – велика заслуга Національної академії аграрних наук, яка активно включилася в модернізацію галузі.

Президент України відзначив визначну роль Інституту аграрної економіки, який, за його словами, взяв на себе основний тягар наукових і нормативних розробок. Я не знаю іншого наукового закладу, який би так послідовно і наполегливо займався адаптацією галузі до ринкових умов, зазначив Леонід Кучма.

Він запросив учасників круглого столу обговорити існуючі проблеми, аби спробувати допомогти новій владі у їх розв’язанні.

З основною доповіддю «Результати реформування аграрного сектору економіки України та перспективи його розвитку» виступив директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко.

Оцінюючи результати системних змін в аграрному секторі економіки, він зазначив, що в результаті реформ в Україні створено динамічний, потужний, перспективний, конкурентоспроможний сектор економіки, який постійно нарощує обсяги виробництва, експорту та доходів держави, власників та громадян.

Разом із тим лишається ціла низка проблем, які потребують вирішення. Серед основних завдань, що стоять перед аграріями, в тому числі агроекономічною наукою, у найближчій перспективі, зазначив доповідач, зокрема такі:

  • формування ефективного ринку земель сільськогосподарського призначення;
  • розвиток фермерства  на базі найкрупніших окремих селянських господарств;
  • створення ефективної системи аграрного ринку;
  • формування ефективної системи фінансово-кредитного обслуговування аграрного виробництва та підтримки цін і доходів сільгосптоваровиробників;
  • створення умов для ефективного розвитку сільських громад на основі підвищення їх ролі у розвитку сільських територій та самодостатнього наповнення їх бюджетів;
  • розвиток самоуправління та саморегулювання в аграрному секторі економіки на основі підвищення ролі громадських професійних організації (об’єднань галузевих товаровиробників) з передачею їм частини функцій існуючої системи державного управління.

Юрій Лупенко також оголосив про ініціативу Інституту аграрної економіки щодо створення на його базі Аналітично-Координаційної Платформи, що має стати ефективним мозковим центром для ретельного аналізу і прогнозу наслідків нормативно-правових актів, що пропонуються для аграрної сфери.

Директор Інституту стратегічних оцінок, академік НААН Павло Гайдуцький виступив із співдоповіддю, в якій привернув увагу присутніх до розвитку аграрного сектору до і після реформи на фоні всієї економіки.

За його словами, загалом за роки реформи в аграрному секторі на порядок покращились основні макроекономічні показники: фінансовий результат (прибутки), інвестиції в основний капітал, прямі іноземні інвестиції, кредити, бюджетна підтримка. Адекватно зросла і віддача галузі. Істотно зросло виробництво, його ефективність (рентабельність), орендна плата селянам за земельні і майнові паї.

Такі результати реформи, на думку науковця, стали можливими завдяки політичній волі глави держави, ґрунтовній науковій проробці та практичній апробації переважної більшості питань реформи, а також її соціальній спрямованості.

Ставка була зроблена насамперед і головним чином на селян. Саме в їх інтересах проводилося паювання землі та майна, організація оренди земельних і майнових паїв, запровадження обов’язковості орендної плати, свобода підприємницького вибору селян та інші, зазначив Павло Гайдуцький.

Обговоривши доповідь, учасники круглого столу дійшли висновку, що успіхи аграрної реформи не можна вважати остаточними, а можливості вичерпаними.

Своїми думками щодо значення аграрної та земельної реформи для України, успіхів та невдач у реформуванні вітчизняного сільського господарства, актуальних проблем аграрного сектору економіки та шляхів їх вирішення поділилися учасники круглого столу:

  • Петро Саблук, радник при дирекції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН, Герой України;
  • Михайло Гладій, директор Інституту розведення і генетики тварин НААН,  доктор економічних наук, професор, академік НААН;
  • Віктор Месель-Веселяк, заступник директора з наукової та інноваційної роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН;
  • Іван Кириленко, народний депутат України, доктор економічних наук, член-кореспондент НААН;
  • Анатолій Даниленко, ректор Білоцерківського національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор, академік НААН;
  • Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України;
  • Іван Томич, голова Всеукраїнської асоціації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
  • Олександр Шевченко, директор Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації;
  • Олена Бородіна, завідувач відділу державної установи «Інститут економіки і прогнозування» НАН України, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України;
  • Віталій Нелеп, ректор Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України, доктор економічних наук, професор;
  • Юрій Карасик, почесний член НААН, Герой України.

У ході дискусії учасники круглого столу визначили основні напрями подальшого розвитку аграрного сектору України. Серед них, зокрема, концентрація зусиль науки та практики, спрямованих на подальше утвердження вітчизняного сільського господарства як високоефективної конкурентоспроможної галузі економіки України як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Вони також наголосили на необхідності формування організованого ринку земель сільськогосподарського призначення з надійними механізмами захисту інтересів селян-землевласників.

Важливою складовою подальшого реформування аграрного сектору економіки є підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства на основі дерегуляції підприємницької діяльності, адаптації нормативної бази до вимог ЄС, а також вдосконалення системи державної підтримки сільськогосподарського виробництва.

За результатами обговорення учасники круглого столу схвалили резолюцію, яка буде передана Президенту України, а також до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

На завершення засідання Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало вручив Леоніду Кучмі почесну відзнаку НААН.

Леонід Кучма також отримав звання Почесного доктора ННЦ «Інститут аграрної економіки». Відповідний диплом йому вручив директор Інституту Юрій Лупенко.

На заході були присутні понад 80 учасників. Серед них, зокрема, провідні вчені економісти-аграрники, народні депутати, керівники успішних сільськогосподарських підприємств, представники саморегулівних організацій аграрної сфери, засобів масової інформації, інші заінтересовані особи.

Організатори – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» за участі Національної академії аграрних наук України та Інституту стратегічних оцінок при Президентському фонді Леоніда Кучми «Україна».

Довідка

Ключову роль у реформуванні аграрного сектора вітчизняної економіки відіграли укази Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» (№666/94 від 10.11.1994) та «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» (№1529/99 від 03.12.1999), з моменту прийняття яких 2014 року виповнилося 15 та 20 років відповідно.