Приміром, за словами фахівця, при квоті від 5 тис. т до 6 тис. т Україна щорічно експортувала до Євросоюзу обсяги, що у кілька разів її перевищували. Крім того, хоча Європейський Союз і залишається основним ринком збуту українського меду, у 2024-2025 роках другою в рейтингу країною-покупцем після Німеччини виступають Сполучені Штати. 

Таким чином, як наголошує Богдан Духницький, вітчизняні експортери намагались і намагатимуться убезпечитись від значної концентрації на одному географічному сегменті та розширити існуючу диверсифікацію зарубіжних продажів завдяки іншим країнам з високим попитом.

Чого очікувати найближчим часом

Поки що, тобто з 6 червня 2025 року, як нагадує провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький, діятиме перехідний період у рамках функціонування існуючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Водночас сторони обговорюватимуть конкретні оновлені умови торгівлі агропродовольчою продукцією на довгострокову перспективу. Тобто, деякий час мають діяти ті квоти, які застосовувались ще на початку 2022 року перед повномасштабним вторгненням рф на територію України.

Суттєвою відмінністю при цьому стане їх розрахунок на рівні 7/12 від передбаченого річного обсягу згідно з кількістю місяців, які залишились до кінця 2025 року.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, суттєва зміна географії експорту у короткостроковій перспективі є досить малоймовірною, однак цілком реальним є поступове розширення ринків збуту за межами Європейського Союзу.

Джерело: Комерсант Український