Наскільки зросли ціни на основні зернові та олійні культури в 2025 році порівняно з 2024 роком порівняно з 2023 роком.

Проведений науковцями нашого центру моніторинг цін на основні зернові культури демонструє їх зростання у 2025 році на 56,9% проти показників 2024 року та на 32,9% – до 2023 року. Вартість олійних культур зросла в межах 49% проти минулого року та 45,4% позаминулого року. Проте, слід пам’ятати, що реальні ринкові ціни можуть змінюватися під впливом світової кон’юнктури, логістичних та експортних обмежень, російської агресії і, звісно, залежатимуть від обсягів виробництва.

Якщо брати поточні ціни на основні зернові та олійні, то чи забезпечує нинішній рівень цін рентабельність виробництва основних культур.

Станом на кінець першого півріччя 2025 року, середні ціни на основні зернові культури становлять 8724,3 грн/тонн, а по олійній групі – 21477,1 грн/тонн. За оцінками науковців інституту, у порівнянні з 2024 роком нинішній рівень цін – за відсутності непередбачених впливів – має забезпечити беззбиткове виробництво основних культур як за зернової, так і олійної групи.

Яка розрахунково собівартість виробництва тонни пшениці, кукурудзи, ячменю, жита, гречки в 2025. Який рівень цін забезпечить господарствам прибутки.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році собівартість пшениці прогнозується в межах 6377 грн/тонна, кукурудзи – 6139 грн/тонна, ячменю – 5691 грн/тонна, жита – 4519 грн/тонна, а гречки – 17595 грн/тонна. За півріччя середня ціна пшениці становить 8726,9 грн/тонна, кукурудзи – 8692,6 грн/тонна, ячменю – 8264,4 грн/тонна, жита – 9663,9 грн/тонна. При цьому середня ціна гречки на внутрішньому ринку зростає, тож можна очікувати, що рівень ціни реалізації культури перевищить 18000 грн/тонна.

Яким чином вплине на ринок введення 10% експортного мита на ріпак та сою?

Для вітчизняного аграрія введення 10% експортного мита, насамперед, знижує стимул до вирощування ріпаку та сої. Культури вимагають високих витрат – насіння, добрива, пестициди, техніка тощо, що призводить до зниження рентабельності. За таких умов товаровиробник мусить зменшувати посівні площі під цими культурами на користь більш маржинальних. При збереженні посівних площ на нинішньому рівні можливе також зниження цін на внутрішньому ринку через його більшу насиченість цими культурами. Отже, експортне мито може зменшити потенційний чистий дохід агровиробників. Водночас запровадження цього мита матиме позитивний ефект для переробних підприємств, адже більше ріпаку та сої залишатиметься в Україні, а отже зростатиме виробництво олії, шроту, білкових кормів. При цьому дуже важливо, щоб виробництво сировини не зменшувалося.

Чи варто чекати скорочення площ під урожай 2026.

Прогноз на 2026 рік буде сформований лише у листопаді - грудні 2025 року – після збору даних про посів озимих культур під урожай наступного року. Втім, на мою думку, можливе незначне зменшення загальної посівної площі переважно через бойові дії та їх наслідки. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується, що у структурі посівів зростатимуть площі під кукурудзою, соєю, сорго, оскільки ці культури нині є більш рентабельні та адаптивні. Через високі витрати та ризики можливі зменшення площ під ріпаком, цукровим буряком, озимою пшеницею.

Член-кореспондент НААН України Олександр Нечипоренко переконаний, що вибір вітчизняних аграріїв наступного року ґрунтуватиметься в першу чергу на безпеці, ринкових цінах та фінансових можливостях.

Джерело: АгроПерспектива