"На 2025-2026 маркетинговий рік експорт соняшникової олії залишиться на рівні 3,2-3,5 мільйона тонн, навіть за умови часткового відновлення "зернового коридору" через Босфор, оскільки інфраструктурні портові потужності втрачено майже наполовину. Відповідно, втрата валютної виручки лише за 2026 рік може сягнути не менше 600-650 мільйонів доларів", - наводить розрахунки ІАЕ Олександр Захарчук.

Експерти ІАЕ розповідають УНІАН, що частка чорноморської логістики експорту олії з України сягала 90-95%, тоді як залізниця й автотранспорт пасли задніх, навіть попри всі спроби нарощування маршрутів суходолом.

"У 2025 році залізницею було експортовано близько 1,6 мільйона тонн рослинних олій, з них 926 тисяч (58%) – на морські порти, а 672 тисяч – на західний кордон, до ЄС. Проте ці обсяги все ж поступаються морським потужностям", - каже Олександр Захарчук.

Більше того, транспортування суходолом збільшує видатки на транспортування, що, відповідно, зменшує прибутки аграріїв.

"Якщо 1 мільйон тонн олії перевеземо суходолом, це призведе до подорожчання логістичних послуг на 90-140 мільйонів доларів, а це автоматично відіб’ється на собівартості та прибутках сільськогосподарських виробників. Сухопутна доставка 1 тонни олії з України до порту Роттердам коштує 165-175 доларів за тонну, тоді як прямий варіант через порти Чорного моря – лише 35-40 доларів за тонну. У перспективі нарощувати перевезення сухим шляхом можливо, але не досить швидко", - додає Олександр Захарчук.

Втім, інших варіантів, окрім розширення "коридорів солідарності" з ЄС, просто не залишається. Та вони, виявляється, теж під загрозою.

Олександр Захарчук з Інституту аграрної економіки пояснює, що це за "коридори".

"Солідарні коридори - це комплексний проєкт для вивозу зерна в обхід Чорного моря. Нові залізничні та автопотяги теж вводяться, але їх потужності на сьогодні обмежені. "Запасного" варіанта, що повністю замінить морський експорт, наразі немає, - каже Захарчук. – Якщо удари по портах посиляться, країні доведеться залучати комбінацію малоефективних сухопутних маршрутів, що істотно підвищить логістичні витрати і збільшить ризики зриву контрактів".

Але альтернативні маршрути фактично не готові для таких масштабів українського олійного експорту, а Україна не може самотужки цю логістику забезпечити.

"В Україні практично відсутній власний рухомий склад для перевезення олії (спеціалізовані цистерни), тому використовуються приватні автоцистерни та вагони. Через це рух вагонів гальмується. По Україні обсяг перевезень олії залізницею наполовину менший, ніж для зерна. На Заході Європи також бракує техніки та персоналу для обробки великих партій – європейські порти й термінали не "націлені" на такі об’єми української сировини", - додає "зради" Олександр Захарчук.

Олександр Захарчук з Інституту аграрної економіки робить не надто втішний підсумок як щодо олії, так і загалом по експорту української аграрки на 2026 рік.

"Ситуація для українських сільгоспвиробників досить критична. Слід взяти до уваги, що аграрний сектор становить 11% ВВП України та більше половини загального експорту країни, а соняшникова олія є одним із ключових продуктів агроекспорту. Зменшення обсягів закордонних поставок призведе до накопичення запасів, падіння внутрішніх цін та збитків для фермерів. Лише у 2025 році через логістику переробка соняшнику зменшилася на 20-30%", - розводить він руками.

Джерело: УНІАН