Згідно з оцінками науковців Інституту аграрної економіки, через нестачу добрив найбільше можуть постраждати культури з високою азотною потребою.

У зоні найбільшого ризику знаходяться:

• ярі зернові – яра пшениця та кукурудза;
• олійні – соняшник;
• цукровий буряк;
• картопля.

Далі розповідає Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.

«Першою чергою страждатимуть яра пшениця, кукурудза та соняшник. Ці культури традиційно вимагають навесні інтенсивного підживлення азотом, дефіцит якого призводить до суттєвого зниження врожаю. Для інших посівних культур – це, зокрема, ярий ячмінь, овес та жито – негативний вплив браку азоту може бути меншим. Отже, у разі затягування проблем із добривами найбільше ослабнуть врожаї першочергових ярих культур – зернових та олійних, а їх недобір може сягати 10-20 % і більше – залежно від умов і строків постачання добрив. Озима пшениця теж страждатиме від недостатнього весняного підживлення, що порушує налив зерна та вміст білка, потенційно зменшуючи врожайність на 10-15 %», – зазначає фахівець.

За його словами, розмір втрат також залежатиме від погоди, логістики та підживлення озимих, проведеного восени 2025 року.

Аграрії пропонують скасувати ввізне мито на імпорт карбаміду, сульфату амонію, аміачної та вапняково-аміачної селітри. На цьому наголошує і Олександр Захарчук, завідувач відділу «Інституту аграрної економіки».

«Основні країни – постачальники добрив до України – це країни ЄС, зокрема, Польща, Болгарія, Німеччина та Литва, а також Туреччина, Китай, Азербайджан, Казахстан та Туркменістан. Отже, нагальною є потреба зняти існуючі логістичні бар’єри – призупинити експортні мита на імпортні добрива, дозволити морський імпорт та диверсифікувати постачання», – зазначає фахівець

Джерело: Комерсант Український