Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Характерною рисою І кварталу 2018 року стало збільшення обсягів експорту тваринницької продукції. Зокрема, зарубіжні поставки м’яса птиці збільшилися у січні-березні цього року до 75 тис. т проти 65 тис. т за відповідний період 2017 року. Експорт вершкового масла за І квартал 2018 року збільшився втричі проти показників січня –березня минулого року – з 3 тис. т до 9 тис. т. Експорт яєць за три місяці поточного року перевищив відповідні результати 2017 року у 2 рази і становив 26 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Загалом же, зазначив він, за даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-березні 2018 року склав 4,4 млрд дол. США. Це на 0,2 млрд дол. США – на 4,5% – менше відповідних показників I кварталу 2017 року.

При цьому у загальній структурі вітчизняного експорту частка сільськогосподарської продукції склала 38%.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає 95% вартості українського експорту сільгосппродукції.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За січень-березень 2018 року вони закупили українського продовольства на 1,7 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 38,6% від загального експорту аграрної продукції.

Понад третину вітчизняного експорту сільгосппродукції – 34% – припадає на країни Європейського Союзу. За І квартал цього року вони закупили українського продовольства на 1,5 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 0,7 млрд дол. США – 15,9% від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД залишилися на рівні показників минулого року – 0,3 млрд дол. США, забезпечивши частку у 6,8% від загального експорту аграрної продукції, зауважив Микола Пугачов.

За результатами І кварталу 2018 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 530 млн дол. США.

На другому місці – Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 346 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Іспанії (305 млн дол. США), Нідерландів (274 млн дол. США), Італії (253 млн дол. США), Туреччини (246 млн дол. США) та Китаю (193 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили близько 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у січні-березні 2018 року, зазначив Микола Пугачов.

Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури (за рахунок кукурудзи і пшениці), насіння олійних (в першу чергу, соя), олія (в основному, соняшникова) та продукція харчової промисловості. Їх спільна частка складає близько 88% в аграрному експорті.

Найбільші частки у загальній вартості закупівель українського зерна мають Єгипет (18%), Іспанія (12,4%), Італія (7,8%), Китай (7,4%), Нідерланди (7,3%), Марокко і Туніс (по 5,4%). Спільно з Ізраїлем, Туреччиною, Лівією та Португалією (мають частки не менше 3%) ці країни забезпечують близько 80% грошових обсягів українського експорту цієї групи продукції.

Олійне насіння та плоди користувались найбільшим попитом у Туреччині (22,2%), Ірані (14,4%), Білорусі (9,0%), Єгипті (8,3%), Нідерландах (8,2%), Італії (6,8%), Греції (4,7%), Лівані (4,6%) та Німеччині (4,0%). На ці країни припадає понад 4/5 вартості вітчизняного експорту олійних культур.

Домінуючим покупцем жирів і олій українського виробництва традиційно виступає Індія з часткою 44,9%. Решта основних країн-імпортерів – Ірак (6,2%), Іспанія (5,8%), Нідерланди та Італія (по 5,7%), Китай (4,6%) – помітно відстають від неї. За результатами І кварталу 2017 року спільна частка цих країн склала близько 73% у загальній вартості експорту товарів цієї групи.

Географічна диверсифікація поставок м’яса і субпродуктів призвела до посилення ролі країн – членів ЄС як визначальних споживачів. У січні-березні 2018 року вітчизняна м’ясна продукція найбільшим попитом користувалася у Нідерландах (20,4%), Іраку (10,2%), Словаччині (10,0%), Білорусі (8,1%), Гонконгу (6,7%), Німеччині (6,2%), Азербайджані (4,7%) та ОАЕ (4,5%). Ці країни акумулювали понад 70% у вартості продукції даної групи, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/