Ми у ЗМІ

Місяць тому в Україні стартувала найбільша земельна реформа за весь період незалежності – ринок землі. Хтось називає цю подію історичною – бо відкрився земельний ринок, а хтось простим скасуванням мораторію, оскільки свободи ринку все-таки не вистачає. Незважаючи на це, продаж сільськогосподарської землі все ж запущено. Про результати першого місяця відкриття ринку в ефірі Першого Ділового Телеканалу розповіла докториня економічних наук, член-кореспонденка НААН, заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру "Інституту аграрної економіки" Ольга Ходаківська

Переглянути відео

Джерело: Перший діловий

Є РИЗИК, ЩО СІМЕЙНІ ФЕРМЕРИ ЗАЛИШАТЬСЯ ПОЗА РИНКОМ 

- Ольго, як зустріла аграрна спільнота запуск ринку? Чи отримують фермери доступні кредити для купівлі землі?

- Якщо говорити про реакцію й очікування українських аграріїв, то значна більшість із них поставилася до запуску ринку з великою осторогою. Питання нове, до кінця законодавчо не врегульоване. Роль і місце аграрія, як і українського селянина на цьому ринку – поки невизначені.

І загалом історія даного питання – це, за великим рахунком, було протистояння між лобістами крупного капіталу, у т.ч. й капіталу спекулятивного, та українським суспільством. Шалений тиск та абсолютно неприйнятні умови, які містила перша редакція законопроєкту, – ще більше загострили дане протистояння, що змусило людей вийти на вулицю.

Читати далі:

У переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсує державний бюджет, – 210 виробників. Щоправда, через низьку якість складання, незручність в експлуатації та невідповідність сучасним технологіям продукція українського сільгоспмашинобудування далеко не завжди конкурентоздатна.

Пояснень цьому вистачає. По-перше, даються взнаки застарілі методи виробництва та обладнання. По-друге, виробничі витрати зростають через високу вартість енергоносіїв та обсяг обов’язкових платежів, пов’язаних із заробітною платою. По-третє, на вартості продукції відбиваються занадто високі витрати на дотримання митних вимог під час імпорту комплектувальних, а також митні тарифи на них. І це дуже суттєві чинники впливу на конкурентоздатність техніки.

Читати далі:

Що стримує інвестиції в аграрне виробництво і які перспективи матеріально-технічного забезпечення галузі у 2021 році. Ці питання розглядаються в статті Олександра Захарчука.

Читати статтю

Джерело: AgroTimes

На прес-конференції УНІАН обговорили повернення ПДВ 20% на живих тварин та молоко. ПДВ 14% встановлене Законом №1115-ІХ у березні 2021 року вже призвело до подорожчання м’ясної та молочної продукції на 6-10%. М’ясокомбінати та молокопереробні підприємства через податкову дискримінацію змушені доплачувати 7,2% від закупівельної ціни на тварин та молоко замість тих, хто їх їм збуває через різницю ПДВ. Таким чином переплата 7,2% покладається на кишені споживача, через що продукція дорожчає на 6-10%. Українці мають низьку купівельну спроможність через пандемію. Вони витрачають в середньому 50% свого доходу на їжу, коли у країнах ЄС це 10-30%. Споживання м’яса в Україні найнижче серед усіх країни Європи – 45 кг на душу населення в рік проти рекомендованих 80 кг. Ситуація з молоком не ліпша. Окрім того, через зниження ПДВ на живих тварин та молоко збільшилась тінізація ринку, кількість фальсифікату, а також з’явились «сірі» схеми через подроблення юридичних осіб на ФОПи. Втрати держбюджету від таких схем сягатимуть 20 млрд грн в рік.

На прес-конференції Леонід Тулуш дав відповідь на питання розкриття схем щодо ухилення від сплати додаткових 7,2% різниці ПДВ та обговорив кроки щодо подолання існуючих проблем та нові законодавчих ініціатив, плюси та мінуси кожного з варіантів.

Джерела: УНІАН

Переглянути відео

У березні 2020 року ми всі почувалися розгублено: закрилися парки, ринки, магазини, зупинилися пасажирські перевезення. До страху за здоров’я рідних додалися побоювання, чи вистачить в столиці та інших великих містах продуктових запасів. Запасів вистачило, але ціни в супермаркетах зросли, і для багатьох людей це було досить відчутно. На жаль, поза увагою суспільства під час локдауну залишилися виробники та переробники сільськогосподарської продукції, особливо малі й середні, які зазнали чималих збитків. Над тим, щоб ця ситуація не повторилася, над розробкою алгоритмів реагування і запобігання кризі, працюють нині науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».