Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2020 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився на 5,1 % – до 4,6 млрд дол. США, з яких 3,0 млрд дол. США припало на експорт, а 1,6 млрд дол. США – на імпорт, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, зменшення експорту та збільшення імпорту спричинили відповідне зниження позитивного для України сальдо до 1,4 млрд дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У І півріччі 2020 року експорт продукції м’ясної групи зменшився проти січня-червня 2019 року на 12,2 % – до 319 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, це перший негативний результат за останні п’ять років. Починаючи з 2015 року, завдяки наполегливій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на багатьох ринках збуту після втрати російського, зберігалася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів. Запровадження карантинних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусу COVID-19, негативно вплинуло на експорт цього виду агропродукції.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За січень-червень 2020 року Україна експортувала олійних культур на 326 млн дол. США. Це майже удвічі менше (-47,4 %) показників за відповідний період минулого року у 619 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Основним експортним товаром цієї групи залишається соя, якої у I півріччі 2020 року продано за кордон понад 0,8 млн т на суму 289 млн дол. США – 89% експорту олійних. Вартість експорту 18 тис. т ріпаку становить 7 млн дол. США, а 33 тис. т насіння соняшнику –  близько 14 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Після найбільшого в історії нашої держави урожаю минулого року за підсумками 2019/20 маркетингового року Україна черговий раз оновила рекорд експорту зернових, здійснивши поставки у 57,2 млн т зернових, зернобобових і борошна на світовий ринок. З них зарубіжні продажі кукурудзи становили 30,3 млн т, пшениці – 20,5 млн т, ячменю – 5,1 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат на 13,5 % перевищив рекордні показники 2018/2019 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 50,4 млн т вітчизняного збіжжя.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+0,1 млрд дол. США) і склав 10,4 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який – хоч і не одразу – позначився на вітчизняному аграрному експорті, пояснив експерт. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6-8 % перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної служби статистики, у січні-червні 2020 року в Україну було ввезено агропродукції на 3,2 млрд дол. США. Це на 0,4 млрд дол. США (+12,3%) більше, ніж за 6 місяців минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає близько половини імпортних поставок. За І півріччя 2020 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 1594 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Рівень рентабельності виробництва молока в усіх підприємствах за підсумками 2019 року перевищив результати 2018 року на 4,5 % і склав 20,6 %. Це – найвищий показник 2019 року серед усіх видів тваринницької продукції, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, у сільськогосподарських підприємствах виробництво молока сільськогосподарських тварин усіх видів є стабільно прибутковим з 2007 року. Причому минулорічний рівень рентабельності є другим з 1994 року і поступається лише показнику 2017 року у 26,9 %.

У фермерських господарствах рівень рентабельності 2019 року був дещо меншим – 20,1 %. Однак він також перевищив показник 2018 року у 18,0 %, зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За підсумками 2019 року рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику в усіх підприємствах склав 23,5 % і став найвищим серед усіх видів сільськогосподарської продукції, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, цей рівень водночас став найнижчим з 2008 року, коли рентабельність виробництва насіння соняшнику склала 18,4 %, і поступається показнику 2018 року у 32,5 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За підсумками 2019 року рівень рентабельності виробництва у фермерських господарствах по більшості основних сільськогосподарських культур перевищив аналогічний показник по усіх підприємствах в цілому. Зокрема, рентабельність виробництва у фермерських господарствах по зернових культурах склала торік 14,5 % проти 11,8 % по усіх підприємствах, по насінню ріпаку і кользи – 17,9 % проти 9,4 %, насінню соняшнику – 24,7 % проти 23,5 %, овочах відкритого ґрунту – 18,2 % проти 7,0 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

Найбільш рентабельним у фермерських господарствах стало виробництво продукції ягідних культур (57,4 % проти 19,8 % в усіх підприємствах), картоплі (50,3 % проти 15,4 %), шишок хмелю (35,9 % проти 9,0 %), проса (28,4 % проти 20,2 %), плодових культур (25,8 % проти 0,2 %) та насіння соняшнику (24,7 % проти 23,5 %), зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Положення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» (реєстр № 3131 від 27.02.2020) не відповідають базовим принципам оподаткування, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, виступаючи на присвяченому розгляду даної законодавчої ініціативи засіданні Аграрного Комітету Торгово-промислової палати України, яке відбулося 23 червня 2020 року.

За його словами, даною законодавчою ініціативою пропонується запровадити новий порядок оподаткування доходів осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок – так зване «поставлене податкове зобов’язання» (ППЗ).

Втім, заявлене авторами законопроєкту «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель с/г призначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами», базується на хибному трактуванні принципу «рівнонапруженості», вважає науковець.

Адже неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів – як це пропонується у документі, пояснив Леонід Тулуш.

Реалізація запропонованого нормотворцями підходу до формування механізму оподаткування доходів від використання сільгоспугідь може мати цілу низку негативних наслідків для вітчизняного аграрного сектору економіки, а також для економіки в цілому, вважає експерт.

Детальніше