Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За підсумками 2019 року рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику в усіх підприємствах склав 23,5 % і став найвищим серед усіх видів сільськогосподарської продукції, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, цей рівень водночас став найнижчим з 2008 року, коли рентабельність виробництва насіння соняшнику склала 18,4 %, і поступається показнику 2018 року у 32,5 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За підсумками 2019 року рівень рентабельності виробництва у фермерських господарствах по більшості основних сільськогосподарських культур перевищив аналогічний показник по усіх підприємствах в цілому. Зокрема, рентабельність виробництва у фермерських господарствах по зернових культурах склала торік 14,5 % проти 11,8 % по усіх підприємствах, по насінню ріпаку і кользи – 17,9 % проти 9,4 %, насінню соняшнику – 24,7 % проти 23,5 %, овочах відкритого ґрунту – 18,2 % проти 7,0 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

Найбільш рентабельним у фермерських господарствах стало виробництво продукції ягідних культур (57,4 % проти 19,8 % в усіх підприємствах), картоплі (50,3 % проти 15,4 %), шишок хмелю (35,9 % проти 9,0 %), проса (28,4 % проти 20,2 %), плодових культур (25,8 % проти 0,2 %) та насіння соняшнику (24,7 % проти 23,5 %), зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Положення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» (реєстр № 3131 від 27.02.2020) не відповідають базовим принципам оподаткування, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, виступаючи на присвяченому розгляду даної законодавчої ініціативи засіданні Аграрного Комітету Торгово-промислової палати України, яке відбулося 23 червня 2020 року.

За його словами, даною законодавчою ініціативою пропонується запровадити новий порядок оподаткування доходів осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок – так зване «поставлене податкове зобов’язання» (ППЗ).

Втім, заявлене авторами законопроєкту «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель с/г призначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами», базується на хибному трактуванні принципу «рівнонапруженості», вважає науковець.

Адже неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів – як це пропонується у документі, пояснив Леонід Тулуш.

Реалізація запропонованого нормотворцями підходу до формування механізму оподаткування доходів від використання сільгоспугідь може мати цілу низку негативних наслідків для вітчизняного аграрного сектору економіки, а також для економіки в цілому, вважає експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0 % менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року. При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо залучення інвестицій у І кварталі 2020 року.

За його словами, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років, після початку військових дій на сході України та тимчасової втрати територій АР Крим і частини Донецької та Луганської області.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Масова міграція українців внаслідок запровадження у світі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавіруса COVID-19, може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискоренню впровадження там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину, вважає завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Мирослав Козак.

На його думку, цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У квітні 2020 року порівняно з березнем цього року середні споживчі ціни на крупи гречані зросли на 17,99 %. Серед 53 найменувань товарів та послуг, споживчі ціни яких відстежуються Держстатом помісячно, цей показник поступається лише цибулі ріпчастій (+65,26 %), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.

Загалом споживчі ціни у квітні зросли проти березня на 0,8 %, а на продукти харчування – на 2,2 %. Це вкотре підтверджує, що гречка є надзвичайно чутливим для внутрішнього ринку продуктом, динаміка цін на яку визначається переважно психологічними чинниками, підкреслив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги споживання пального в сільському господарстві матимуть доволі стабільний характер, з певним зниженням використання дизельного пального та цін на нього, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, серед основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів аграрний сектор економіки займає домінуюче місце.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни на продукти харчування в Україні у квітні 2020 року зросли проти березня на 2,2 %. І хоча цей показник перевищує рівень квітня останніх трьох років, який складав 1,2-1,5 %, він є меншим за відповідний показник 2014-2015 років у 4,0-4,3 %. У березні зростання зазначених цін проти лютого складало 0,4 %. Відносно невисокий рівень зростання цін свідчить, що в період дії карантинних заходів, запроваджених в Україні з 12 березня 2020 року цілком можливого зростання споживчих цін на продукти харчування не відбулося, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.

Зазвичай у період обмежень та невизначеності населення намагається збільшити запаси товарів першої необхідності, передусім продуктів харчування, що часто призводить до різкого збільшення попиту на них, перебоїв у постачанні та зростання цін на такі товари. Саме така ситуація спостерігалася нещодавно з милою серцю кожного українця гречаною крупою, нагадав науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, за існуючих умов інвестиційної діяльності у 2020 році загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства у цінах 2019 року становитимуть близько 51 млрд грн або 2,0 млрд дол. США. Це на 5 % менше показника 2019 року та на 17-20 % менше результатів 2017 і 2018 років, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Втім, зауважив він, у разі погіршення ситуації та за умов синергії наявних та нових негативних чинників, зокрема: погіршення фінансового стану підприємств, зменшення реалізації інвестиційних проектів в агропромислове виробництво, а також світова економічна криза, пов’язана з пандемією COVID-19, – можна очікувати зниження обсягу інвестицій додатково ще на 15-20% – до 1,6-1,7 млрд дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5 – 10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

У цьому контексті, вважає експерт, найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту.

Детальніше