Архів новин
Великодній кошик у 2024 році коштуватиме 1422 грн – Юрій Лупенко
Вже третій рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2024 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1422,05 грн, тобто на 17,6 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1208,78 грн.
Олександр Захарчук: Зменшення енергоємності в сільському господарстві можна досягти шляхом комплексного запровадження низки системних заходів
В умовах воєнного стану в Україні, коли нафтопереробна промисловість зупинилася, а більшість логістичних ланцюгів зруйновано, питання забезпеченості сільськогосподарського виробництва – гаранта продовольчого забезпечення України і світу – паливно-енергетичними ресурсами набуває особливої актуальності, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток біоенергетичного потенціалу в сільському господарстві», яка відбулася 29-30 березня 2024 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.
У своїй доповіді на тему «Перспективи забезпеченості сільського господарства рідким пальним в умовах воєнного стану» він презентував інформацію щодо споживання нафтопродуктів в аграрному секторі України в умовах воєнного стану, стан та державне регулювання ринку нафтопродуктів, а також прогноз їх ціни на перспективу.
Передача дрона-бомбардувальника багаторазового використання військовим Збройних сил України
Дирекція (директор - Ю. Лупенко, заступники диретора М. Пугачов та В. Мамчур) та профком (голова профкому О. Захарчук та заступник голови Л. Малік) Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» передали дрон-бомбардувальник багаторазового використання з нічною камерою бачення та захистом від ворожих РЕБ п’ятій окремій танковій бригаді 10-го армійського корпусу Збройних сил України.
Співробітник Інституту, який несе службу в П’ятій окремій танковій бригаді 10-го армійського корпусу ЗСУ, від імені військових висловив вдячність дирекції, профкому та кожному співробітнику, аспіранту та докторанту Інституту, які долучилися до збору коштів.
Якість українського експорту: чи потрапляє на ринки ЄС безпечна продукція – коментар Богдана Духницького Українському Тиждню
«Можливі претензії до якості української продукції від європейських фермерів логічно пояснити конфліктом інтересів. Саме вони виступають прямими конкурентами для наших виробників на ринках Євросоюзу. Натомість українська агропродовольча продукція не лише стабільно втримує власні позиції на світовому й різних регіональних ринках, а й давно підтвердила якість та відповідність вимогам. Ще до повномасштабного вторгнення Україна продавала на ринках ЄС м’ясо птиці в обсягах тисяч тонн на суми в мільйони доларів», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник «Інституту аграрної економіки».
Протягом 2021 року Україна експортувала до Євросоюзу 85 тисяч тонн м’яса птиці вартістю $198 мільйонів. Також майже 8 тисяч тонн яєць на суму приблизно $10 мільйонів, свідчать дані Держстату України.
У 2024 році збережеться тенденція до скорочення імпорту сільгосптехніки до України – Ярослав Навроцький
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.
За його словами, за 2023 рік кількісні показники більшості видів імпортованої агротехніки суттєво зменшилися.
Особливо критична ситуація спостерігається з імпортом тракторів, зернозбиральних комбайнів та посівної техніки.
Олександр Захарчук: Насінництво є найбільш інвестиційно привабливим в аграрному секторі економіки
Насінництво є пріоритетним і найбільш перспективним напрямом інноваційного розвитку сільського господарства України. Крім того, воно є найбільш інвестиційно привабливим в аграрному секторі економіки, хоч при цьому досить імпортозалежним, зауважив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Ринок насінництва: виклики та перспективи», що відбувся 6 березня 2024 року у Києві.
У своїй доповіді «Стан та перспективи розвитку насінництва зернових, олійних та бобових культур» він, зокрема, зазначив, що у структурі посівних площ зернові, бобові та олійні культури складають 85-90 % від загальних посівів.
Овочі дорожчатимуть чи ні – коментар Інни Сало 24 каналу
Науковиця Інна Сало для 24 Каналу розповіла, що за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2024 року очікується незначне здорожчання овочевих.
На динаміку цін на овочеві, особливо в несезон, більш істотно впливають такі чинники як оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне.
Ціни на овочі борщового набору у березні можуть підвищитися проти цін станом на 26 лютого 2024 року:
Хлібобулочні вироби дорожчатимуть чи ні – коментар Світлани Черемісіної 24 каналу
Для 24 Каналу науковиця Світлана Черемісіна розповіла, що блокада кордону України з боку Польщі не впливає на цінову ситуацію з крупами, борошном та хлібобулочними виробами.
Протягом лютого цінова ситуація з крупами продовжила свою позитивну динаміку здешевлення.
- Ціна на гречку порівняно з січнем ще знизилась на 5,2% – до 28,87 гривні за кілограм,
- пшоно подешевшало на 4,4% – до 25,41 гривні за кіло,
- крупи ячні впали в ціні на 2,6% і коштують зараз 15,51 гривні,
- рис подешевшав ще на 0,2% – до 51,28 гривні за кіло,
- ціна на крупи манні та пшеничні практично не змінились – 21,27 гривні за кілограм та 17,16 гривні за кілограм відповідно.
Молочні продукти дорожчатимуть чи ні – коментар Івана Свиноуса 24 каналу
Провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус каже 24 Каналу, що березень – це початок сезону "великого молока", пов’язаного з виходом на ринок господарств населення.
А це основний ситуаційний виробник в Україні в нинішніх умовах. Відтак, очікується підвищення пропозиції молочних продуктів на роздрібних продовольчих ринках.
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у першому місяці весни очікується незначне – в діапазоні 3 – 5% – зростання цін на основні молочні продукти, – додає фахівець.
- Відтак, вартість сметани на роздрібних продовольчих ринках може становити – 185 – 190 гривень за кілограм,
- А от сир – 150 – 160 гривень за кілограм.
Чи на часі продаж земель сільгосппризначення юрособам, коли триває війна? – коментар Віктора Заяця BANKI.UA
З 1 січня 2024 року в Україні розпочався так званий другий етап земельної реформи: було відкрито ринок землі сільгосппризначення для юридичних осіб, які можуть купувати до 10 тис га.
Чи на часі старт другого етапу? Думки з цього приводу дуже різні.
Редакція banki.ua попросила Віктора Заяця, в.о. завідувача відділу земельних відносин і природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктора економічних наук відповісти на кілька питань:
З 1 січня 2024 року згідно із законодавством, землю сільгосппризначення можуть скуповувати юридичні особи. З 1 січня 2024 року громадяни України зможуть мати ділянки загальною площею до 10 тисяч гектарів. Як ви вважаєте чи ця норма дійсно не повинна була почати діяти, враховуючи воєнний стан країни?
«Скуповування» земель є інструментом інвесторів на спекулятивному ринку нерухомості з метою додаткових доходів через передбачення майбутньої ринкової кон’юнктури. У світовій практиці активність таких ризикових операцій може обмежуватися законодавчо. Причиною є практично необмежена у часі можливість використання землі і великі строки використання її капітальних поліпшень.
Сторінка 7 з 156
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>