Архів новин

«Ко́шик з хлі́бом» — картина Сальвадора Далі, написана у 1945 р. Знаходиться в Театрі-музеї Далі у ФігерасіШановні колеги! Дорогі аграрії!

Щиро Вітаю Вас із професійним святом – Днем працівників сільського господарства!

Цього року, незважаючи на складні умови, рекордним залишилось виробництво пшениці, соняшнику, ріпаку, картоплі, м’яса птиці та яєць. Працівники села виростили близько 68 млн т зернових та зернобобових культур.

Детальніше

   

DSC 5727Об’єднання зусиль науковців і практиків навколо питань підвищення якості та впізнаваності ураїнської винопродукції, пошуку шляхів підвищення її конкурентоспроможності через впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій у виноробну галузь є важливим кроком, що в подальшому позитивно вплине на просування винних торгових марок, сприятиме розширенню ринків збуту виноробної продукції та сприятиме створенню позитивного іміджу «Made in Ukraine», наголосила заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на III Міжнародному виноробному конгресі «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві», що відбувся 4 листопада 2020 року у Києві в рамках Міжнародної виставки Wine&Spirits Ukraine.

Детальніше

   

DSC 5032Цього року Інститут аграрної економіки виступив співорганізатором III Міжнародного виноробного конгресу «Сучасні підходи у виноградарстві та виноробстві», адже ми усвідомлюємо, наскільки важливо привернути увагу до проблем виноробної галузі в Україні, а також об’єднати провідних виноробів, виноградарів, садівників України та світових експертів у пошуку шляхів реалізації вітчизняного потенціалу виробництва винопродукції, зазначила голови Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.

Цю думку підтримала у своїй доповіді «Зміна споживчих вподобань на ринку винопродукції» заступник директора Інститут аграрної економіки, д.е.н. Ольга Ходаківська, За її словами, Україна має всі можливості опинитися в двадцятці світових лідерів з виробництва вина та винопродукції.

Детальніше

   

lupenko agropolit_3Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні падає: за період із січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Фахівці пояснують спад, в першу чергу, кліматичними змінами.

«Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

Детальніше

   

lupenko agropolit_2Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.

Детальніше

   

agromarket zakharchukЗа темпами формування сортових ресурсів Україна випереджає Німеччину, Францію та Польщу. Але свій генетичний потенціал національні сортові рослинні ресурси досі не реалізують на повну.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, у червні 2020-го налічувалося майже 12 тис. сортів, гібридів та ліній. Із них 8731 — це сорти та гібриди (для промислового виробництва й комерційного обігу), а 2799 — лінії (для визначення та підтвердження гібридного складу для забезпечення авторських прав). Зокрема, 868 гібридів та 783 ліній соняшнику, 1285 гібридів та 1811 ліній кукурудзи, 2693 гібридів овочевих.

Детальніше

   

pugachov agroportalВрожай — на рівні 33 млн т — прогнозують у ННЦ «Інститут аграрної економіки». «Це на 3,5 млн т менше, ніж було зібрано у попередньому — рекордному — році», — говорить заступник директора ННЦ Микола Пугачов. 

На його погляд, таке зменшення не є критичним. Україна й надалі залишатиметься потужним експортером кукурудзи, закордонні поставки якої «Інститут аграрної економіки» прогнозує на рівні 27,4 млн т.

Детальніше

   

ozelenennia 217 жовтня 2020 року науковці Інституту аграрної економіки висадили на території установи 20 фруктових дерев. Таким чином ми долучились до акції «Мільйон дерев за добу», яка в цей день проводиться у рамках Всеукраїнського проєкту «Озеленення України 2020», розповіла голови Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Надія Столярчук.

За її словами, участь у подібних заходах – чудова нагода розвинути навички соціальної активності, волонтерства та взаємодії, щоб об’єднавши незначні зусилля кожного спільно досягти вагомого результату.

Детальніше

   

speltaЗерно спельти має свої особливості. Воно схоже на пшеничне, але більше за розмірами і захищене жорсткою лускою. При цьому містить мінімальну кількість глютену, багато різних вітамінів і мікроелементів, більше протеїну (до 25%) та клейковини (до 50%) порівняно з поширеною в Україні м'якою пшеницею. «Тому борошно зі спельти використовується як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і в якості поліпшувача до низькоякісного борошна», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Спельту цінують за високі якісні показники та смак. Вона використовується у хлібопекарстві, виготовленні круп, макаронів, десертів, у дієтичному та дитячому харчуванні.

Детальніше

   

naan15 жовтня 2020 року відбулися Загальні збори Національної академії аграрних наук України, на яких розглядалося питання щодо обрання дійсних членів та членів кореспондентів академії.

За результатами голосування, дійсним членом (академіком) НААН було обрано заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена кореспондента НААН, доктора економічних наук, професора Пугачова Миколу Івановича.

Збори також обрали членами-кореспондентами НААН:

  • заступника директора Інституту аграрної економіки, доктора економічних наук, професора Ходаківську Ольгу Василівну;
  • вченого секретаря Інституту аграрної економіки, доктора економічних наук, професора Шпикуляка Олександра Григоровича.

    Детальніше

  •    

    Сторінка 10 з 126

    << Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>