Архів новин

У результаті воєнних дій агропідприємства зазнають втрат як від прямих руйнувань, загибелі, крадіжок активів, так і від унеможливлення дотримання технологій виробництва, що зумовлює непрямі збитки/упущену вигоду підприємств по усій території України. Вирішення проблеми прискорення і масштабування обрахунків таких збитків, окрім методик незалежної експертної оцінки, потребує прийняття міністерствами і застосування в практиці галузевих методичних рекомендацій для самостійного визначення комісіями і спеціалістами підприємств розмірів втрат, такої думки дійшли учасники засідання круглого столу «Обговорення змісту і порядку застосування методичних рекомендацій з визначення шкоди та збитків, завданих агропідприємствам війною», який відбувся у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 22 червня 2022 року.

Детальніше

Капітальні вкладення в аграрний сектор торік перевищили $2,3 млрд. Це – один з найкращих показників за часи незалежності України.

Науковці Інституту аграрної економіки прогнозували активізацію інвестиційної діяльності і в 2022 р. Проте ведення бойових дій на території нашої держави нівелювали цей прогноз. Та не все так погано.

Втрачений мільярд

За попереднім прогнозом Інституту, здійсненим до початку повномасштабної агресії російської федерації проти України, обсяг залучення капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. за реалістичним варіантом сценарію мав би скласти $2,2-2,5 млрд. Але нині науковці Інституту орієнтуються на песимістичні варіанти прогнозу капітальних інвестицій у сільське господарство – спаду до $1,1-1,2 млрд.

Детальніше

В Україні за гречкою вже давно можна вираховувати індекс нашого добробуту: що б не відбувалося у країні, все позначається на ціні та наявності крупи. Нині ситуація схожа, пояснює Микола Пугачов, заступник директора з наукової роботи національного центру Інститут аграрної економіки. Ціни на гречану крупу скочили через ажіотаж, люди запасалися продовольством у війну, купували більше, ніж споживають зазвичай. На це миттєво відреагували торговельні мережі, змінивши цінники.

– Зріс попит через паніку, люди скуповували великі обсяги більшості круп. А торговельні мережі не змогли забезпечити відповідну пропозицію у відповідь на збільшення цього попиту, – пояснює науковець.

Детальніше

У 2021 році, вдало адаптувавшись до роботи в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, вітчизняні експортери продукції сільського господарства четвертий раз поспіль оновили максимальний показник поставок на зовнішні ринки, отримавши загальний дохід у розмірі 27,9 млрд дол. США, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру.

За його словами, торік наша держава продовжила очолювати глобальні рейтинги експортерів соняшникової олії і проса, а також зайняла одні з найвищих місць серед постачальників ячменю, кукурудзи, ріпаку, шроту і макухи, свіжого гороху.

Детальніше

Загалом Україна багата на сіль – її значні поклади на території нашої держави становлять понад 16 млрд тонн.

"Родовища кам’яної солі зосереджені на Донбасі, Передкарпатті та Закарпатті. Державним балансом запасів враховано 14 родовищ кухонної солі, в тому числі 8 – кам’яної. На жаль, більшість з цих родовищ наразі не використовуються", - розповів УНІАН заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Микола Пугачов.

Він зазначив, що після зупинки Державного підприємства "Артемсіль", виробництво солі продовжують менш потужні виробники. Зокрема, збільшує виробництво одне з найстаріших солеварних підприємств в Україні – Дрогобицький солевиварювальний завод.

Детальніше

Окупувавши частину південного регіону України, Росія відібрала в українців низку продуктів, які є справжньою візитівкою нашої країни. Насамперед це помідори та кавуни, але не лише вони.

– На жаль, схоже, ми вже цього року втратили мелітопольську черешню. Це найякісніший продукт в Європі. Це той продукт, який Україна запатентувала як регіональний знак, щоб ми могли ним пишатися не тільки в Україні, а й в Європі. Можуть бути певні проблеми забезпечення ринку кавунами. Херсонські кавуни – одні з найякісніших продуктів за своїми смаковими якостями. Це особливий смак та якість. Але сподіваємося, що до кінця літа ми зможемо ці території повернути, – зазначив заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НАН України Микола Пугачов.

Детальніше

Артемівське родовище кам’яної солі постачало понад 90% солі загалом в Україні, наголошують в Інституті аграрної економіки.

Є також Слов’янське родовище кам’яної солі, яке теж розташоване в Донецькій області, і там теж непроста ситуація.

– Ми опинилися в ситуації, що основні виробники нашої солі не можуть забезпечити ринок. Ринок напередодні літа, напередодні нашої консервації. І тут ми бачимо проблеми, які можуть виникнути насамперед у населення, яке звикло заготовляти продукцію на зиму, і в підприємств харчової промисловості, які також для своєї продукції, консервації, м’ясних виробів використовують переважно нашу вітчизняну сіль, – розповів заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НААН України Микола Пугачов.

Детальніше

У перші 4 місяці 2022 року Україна експортувала агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 7420 млн дол. США, перевищивши на 3 % торішні показники за січень-квітень, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов, коментуючи нещодавно оприлюднені оперативні дані Державної митної служби України.

Втім, зауважив він, слід звернути увагу на значний контраст показників у довоєнний та воєнний періоди. Якщо у січні-лютому нинішнього року, за даними Державної служби статистики України, вартість вітчизняного аграрного експорту становила 5676 млн дол. США, то у березні-квітні – після вторгнення росії – поставки України на зовнішні ринки принесли виручку в розмірі лише 1744 млн дол. США, скоротившись за час війни більш ніж утричі.

Детальніше

За наукові здобутки та досягнення, активну громадянську позицію та з нагоди Дня Науки Рішенням Президії НААН України від 18 травня 2022 р. молодого вченого Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидата економічних наук Юрченка Ігоря Володимировича нагороджено пам'ятною ювілейною медаллю «100 років Національній Академії аграрних наук України».

Нині сільське господарство України – один з найбільших споживачів пального серед усіх галузей національної економіки. Ця галузь використовує понад 25 % дизпалива та 5 % бензину від загального обсягу. Щорічне споживання дизельного пального в сільському господарстві становить близько 1300 тис. т, а бензину моторного – понад 85 тис. т, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, з огляду на те, що 2022 року близько третини посівних площ засіяно не буде, використання палива зменшиться до 900 тис. т дизпалива і 60 тис. т бензинів різних видів октанового числа.

Детальніше