Архів новин

Зерно спельти має свої особливості. Воно схоже на пшеничне, але більше за розмірами і захищене жорсткою лускою. При цьому містить мінімальну кількість глютену, багато різних вітамінів і мікроелементів, більше протеїну (до 25%) та клейковини (до 50%) порівняно з поширеною в Україні м'якою пшеницею. «Тому борошно зі спельти використовується як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і в якості поліпшувача до низькоякісного борошна», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Спельту цінують за високі якісні показники та смак. Вона використовується у хлібопекарстві, виготовленні круп, макаронів, десертів, у дієтичному та дитячому харчуванні.

Детальніше

15 жовтня 2020 року відбулися Загальні збори Національної академії аграрних наук України, на яких розглядалося питання щодо обрання дійсних членів та членів кореспондентів академії.

За результатами голосування, дійсним членом (академіком) НААН було обрано заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена кореспондента НААН, доктора економічних наук, професора Пугачова Миколу Івановича.

Збори також обрали членами-кореспондентами НААН:

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, обсяги перевезень сільськогосподарської продукції у І півріччі 2020 року порівняно з січнем-червнем 2019 року суттєво знизилися, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, обсяги перевезення зернових та продуктів помелу – єдиного універсального агропродукту, який перевозиться всіма видами транспорту у значних обсягах – зменшилися за цей період на 19,9 %.

Детальніше

Шановні захисники свободи, незалежності і територіальної цілісності України! 

Щиро вітаю вас зі святом мужності, доблесті і честі – Днем захисника України!

Це свято спільне і для сивочолих ветеранів, і для тих, хто нині знаходиться на бойовому посту, і для майбутніх захисників держави.

Детальніше

Законопроект про зниження ставки ПДВ на 6% пройшов перше читання в Верховній Раді. До чого це може призвести? Як на це відреагували представники аграрних галузей? Досвід провідних країн. Про все це розповів завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки»  Леонід Тулуш на програмі "Бізнес діалог" в студії телеканалу "Перший діловий".

Переглянути відео

Джерело: Перший діловий

Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.

Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.

Детальніше

Інформаційна кампанія в деяких ЗМІ, що прогнозує подорожчання хліба на 15-20%, насправді може призвести до цього. Про це Укрінформу заявив заступник директора Інституту аграрної економіки (ІАЕ) Микола Пугачов.

Він зазначив, що останнім часом у засобах масової інформації поширюються відомості щодо подорожчання хліба до кінця 2020 року на 15-20 %. І це, на його думку, як і будь-яка маркетингова інформація, впливає на поведінку учасників ринку.

Детальніше

Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю, зазначив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За його словами, для насіння соняшнику ця задача в Україні успішно виконана. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.

Детальніше

Практична реалізація законодавчої ініціативи, спрямованої на однократне – лише на етапі поставок сільгосппродукції – зниження ставки ПДВ, містить потенційні ризики для переробних підприємств та учасників процесів переробки агропродукції в Україні в цілому, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, прогнозуючи можливі наслідки ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 3656 в рамках вебінару «Оподаткування агропродовольчого сектору в ЄС – Уроки для України», організованого Аграрним комітетом Торгово-Промислової Палати України 6 жовтня 2020 року.

На його думку, насамперед, слід визначитись із правильним позиціонуванням згаданої законодавчої ініціативи. Адже вона, передбачаючи лише точкову зміну в механізмі справляння ПДВ, не може принести вигоди усім учасникам економічних відносин в АПК.

Детальніше

Зниження інтересу до молочного скотарства може призвести до занепаду сільських територій. Про це попередив заступник директора ННЦ Інституту аграрної економіки, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Найбільший спад поголів’я очікується у приватному секторі, ну і стабілізація у секторі великих і середніх спеціалізованих господарств. У виробників молока прогнозується менший спад і навіть зростання у спеціалізованих господарствах. Це не лише наші прогнози, Інституту аграрної економіки, з цими прогнозами у процесі переговорів погодились фахівці-прогнозисти ФАО. У ОСД взяли їх у роботу, тому тепер ці прогнози є їхніми прогнозами. Ситуація, у якій ми зараз знаходимось, можна змоделювати таким чином: без будь-яких змін буквально за 25 років ми будемо мати майже порожню територію без населених пунктів, без сільського населення, яке буде переважно зосереджене у великих, ну можливо ще у середніх містах. Щось схоже у світі вже є – такі держави, де 90% населення проживає в одному місті, а все інше це пустеля та гори», – сказав Пугачов.

Детальніше