Архів новин
Із чим українські аграрії вийдуть на світовий ринок у новому сезоні – прогнози ННЦ «Інститут аграрної економки» в аналітичному огляді на сайті LANDLORD
Більш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.
Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.
COVID-19: Найбільше в карантинний період зросли споживчі ціни на гречані крупи – Юрій Лупенко
У квітні 2020 року порівняно з березнем цього року середні споживчі ціни на крупи гречані зросли на 17,99 %. Серед 53 найменувань товарів та послуг, споживчі ціни яких відстежуються Держстатом помісячно, цей показник поступається лише цибулі ріпчастій (+65,26 %), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.
Загалом споживчі ціни у квітні зросли проти березня на 0,8 %, а на продукти харчування – на 2,2 %. Це вкотре підтверджує, що гречка є надзвичайно чутливим для внутрішнього ринку продуктом, динаміка цін на яку визначається переважно психологічними чинниками, підкреслив науковець.
У 2020 році витрати на пальне у сільському господарстві зменшаться на 3-5 % – Олександр Захарчук
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги споживання пального в сільському господарстві матимуть доволі стабільний характер, з певним зниженням використання дизельного пального та цін на нього, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, серед основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів аграрний сектор економіки займає домінуюче місце.
COVID-19: Карантині заходи суттєво не вплинули на зростання споживчих цін на продукти харчування – Юрій Лупенко
Споживчі ціни на продукти харчування в Україні у квітні 2020 року зросли проти березня на 2,2 %. І хоча цей показник перевищує рівень квітня останніх трьох років, який складав 1,2-1,5 %, він є меншим за відповідний показник 2014-2015 років у 4,0-4,3 %. У березні зростання зазначених цін проти лютого складало 0,4 %. Відносно невисокий рівень зростання цін свідчить, що в період дії карантинних заходів, запроваджених в Україні з 12 березня 2020 року цілком можливого зростання споживчих цін на продукти харчування не відбулося, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.
COVID-19: У 2020 році обсяги інвестицій у сільське господарство можуть зменшитися до 1,6 млрд дол. США – Олександр Захарчук
За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, за існуючих умов інвестиційної діяльності у 2020 році загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства у цінах 2019 року становитимуть близько 51 млрд грн або 2,0 млрд дол. США. Це на 5 % менше показника 2019 року та на 17-20 % менше результатів 2017 і 2018 років, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
Втім, зауважив він, у разі погіршення ситуації та за умов синергії наявних та нових негативних чинників, зокрема: погіршення фінансового стану підприємств, зменшення реалізації інвестиційних проектів в агропромислове виробництво, а також світова економічна криза, пов’язана з пандемією COVID-19, – можна очікувати зниження обсягу інвестицій додатково ще на 15-20% – до 1,6-1,7 млрд дол. США.
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня науки
Шановні колеги, щиро вітаю Вас з Днем науки!
Бажаю процвітання, нових наукових звершень і відкриттів, міцного здоров'я, добробуту, натхненної праці та успіхів в ім’я розвитку України!
Нехай яскраві промені вашої енергії та благодатні зерна таланту вченого, засіяні вами на ґрунті української аграрної науки, зростають щедрим урожаєм здобутків.
З повагою,
директор Національного наукового центру
«Інститут аграрної економіки»,
академік НААН Юрій Лупенко
Науковця Інституту аграрної економіки Миколу Маліка нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня
За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм головного наукового співробітника відділу підприємництва, кооперації та агропромислової інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», акад. НААН Миколу Йосиповича Маліка нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Відповідне рішення затверджено Указом Президента України "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки" №186/2020 від 15 травня 2020 року.
Україна серед найгірших операторів експортно-імпортних операцій з насінням сільськогосподарських культур – Олександр Захарчук
В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5 – 10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
У цьому контексті, вважає експерт, найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту.
Прибутки великих та середніх агропідприємств у 2019 році зменшилися удвічі – Юрій Лупенко
Фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками діяльності у 2019 році склав майже 20,2 млрд грн. Це у 2,1 разу менше результату 2018 року, коли відповідний показник склав 42,6 млрд. грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені попередні дані Державної служби статистики України щодо фінансових результатів діяльності великих і середніх підприємств у 2019 році.
За його словами, для великих та середніх сільськогосподарських підприємств 2019 рік вийшов набагато гіршим у фінансовому плані, ніж попередній.
Україна утримала у 2019 році високі позиції у світовому рейтингу провідних експортерів сільгосппродукції – Богдан Духницький
Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.
Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.
Сторінка 50 з 161
<< Початок < Попередня 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Наступна > Кінець >>